Форматування АВТО-ЗМІСТУ

Практична робота.  

Текстовий процесор. Форматування  об’єктів текстового документа.

Технічні вимоги до текстового документа:   Виконати налаштування параметрів сторінки:

Формат сторінки – А3, орієнтація альбомна; Поля:  ліве поле - 3 см, праве поле – 2 см, верхнє поле – 1,5 см, нижнє поле – 2 см.

Виконати налаштування параметрів об’єктів на сторінці:

Заголовки  (застосувати стилі різних рівнів)  – вирівнювання по центру, шрифт - Times New Roman, рівень контуру – напівжирний курсив, розмір шрифту - 18 пт,  колір – синій.

Основний текст – вирівнювання по ширині, шрифт -Calibri, розмір - 14 пт,  колір – чорний.

Абзаци: спеціальний  відступ зліва першого рядка – 1 см, міжрядковий інтервал – 1,5 см, інтервал між абзацами: перед абзацами 10 пт  і після абзаців 10 пт.

Списки у тексті розташувати у дві колонки з розділювачем  на аркуші з нумерацією: вигляду: 1)____; 2)____; 

Зображення на усіх сторінках відформатовані  з розташуванням  у тексті, з стильними рамками та помірною  яскравістю та відповідною  контрастністю.

Нижній колонтитул: містить запис про автора роботи, а саме: ©П.І.Б. учня-2018,  ®клас-2018, дата виконання роботи. Колір сторінки: світло-блакитний. Водяний знак у вигляді  тексту: «Ліцей 7 ВМР».   Рамка на сторінці: фіолетова. Вставити номери  сторінок у верхньому колонтитулі праворуч.

Вставити зображення символів з довільним текстовим ефектом: "учня E-mail@gmail.com" розміром 78x60 пт в верхньому колонтитулі  сторінок  ліворуч.

Вставити титульну сторінку, скориставшись шаблоном "Перспектива", на якій прописана назва "Практична робота в текстовому процесорі MS Word"

Вставити текстове поле на титульну сторінку, в цьому полі записати текст:  "П.І.Б. учня, клас, дата виконання роботи" і розмістити це текстове поле внизу титульної сторінки по центру, розмір шрифту 18, напівжирний,  без меж, але заливка: жовтого кольору.

На останній 5-ій сторінці вставити автоматичний зміст текстового документа.

Застосувати спосіб захисту  інформації на сторінках від копіювання  таким способом покрити відформатовану  сторінку  автофігурою: прямокутник, розтягнути його на всю сторінку (і накрити поля сторінки теж) і  застосувати 100% прозорість цього прямокутника. Зберегти документ.

Текст для опрацювання:(не забудьте відмовитись від форматованого тексту після його сканування)

Сторінка 1

1. Інтерактив на уроках інформатики(це заголовок 1-го рівня)

Навчання інформатики в школі  спрямоване на досягнення таких цілей:

• формування в учнів інформаційних знань як невід'ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами інформатики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

• інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;

• опанування учнями системи інформаційних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.Пізнавальна активність школяра є важливою умовою ефективності навчання й великою мірою впливає на темп, глибину, міцність і якість оволодіння навчальним матеріалом, на формування світогляду, переконань, поглядів.

Головними умовами формування пізнавальної діяльності учнів є спрямування й зосередження ними будь-якої психічної діяльності на об`єкті, тобто увага. Засобами розвитку уваги є : посилення враження, безпосередня вимога уваги, заходи запобігання неуважності, цікавість викладу.

  Існує три рівні пізнавальної активності учнів :

І. Відтворюючий;

ІІ. Інтерпретуючий;

ІІІ. Творчий.

                                                    Сторінка 2

1.1 Рівні пізнавальної активності (це заголовок 2-го рівня)

Відтворюючий рівень пізнавальної активності характеризується в основному репродуктивною діяльністю учнів, що не свідчить про усвідомлення засвоєння ними навчального матеріалу.

Інтерпретуючий рівень пізнавальної активності характеризується розумінням учнями суті теорії, усвідомленим застосуванням ними теоретичних знань на практиці; він становить основу для переходу до творчого рівня.

Творчого рівня пізнавальної активності досягають лише окремі учні.

Пізнавальна діяльність учнів формується за такими етапами :

1)                    формування цілей навчання ;

2)                    визначення вихідного стану пізнавальної діяльності ;

3)                    складання програми впливу з урахуванням основних перехідних станів процесу

·                   формування навчальної мотивації ;

·                   ознайомлення учнів із діяльністю, яка здійснюватиметься, і знаннями, які вона охоплює ;

·                   організація роботи учнів у процесі подальшого засвоєння інформації ;

4)                    забезпечення зворотного зв`язку і корекції ;

5)                    підсумковий контроль.

Пізнавальна діяльність школярів стимулюється за допомогою всіх засобів удосконалення навчально-виховного процесу :

a)                     оновлення змісту і зміцнення між предметних зв`язків ;

b)                    удосконалення методів навчання ;

c)                     розробки й запровадження методів проблемно – розвивального навчання ;

d)                    модернізація структури уроку ;

e)                     розширення набору форм самостійної роботи на уроках ;

f)                      активізація самостійної роботи на уроці ;

g)                     запровадження особистісно орієнтованого навчання.

Розрив сторінки між 2 та 3 сторінками

Сторінка 3

2. Резерв формування пізнавальної діяльності(це заголовок 1-го рівня)

Основним резервом формування пізнавальної діяльності школярів є активізація їхньої навчальної діяльності, здійснювана в таких формах :

a)       навчальною діяльністю керує вчитель, усі компоненти навчальної діяльності      ( навчальне завдання, навчальна дія, дії самоконтролю та самооцінювання ) виконуються й усвідомлюються за допомогою вчителя. За таких умов дієвими є численні вправи й запитання, що стосуються аналізу й перетворення навчальної діяльності, які може використовувати вчитель ;

b)      самостійна навчальна діяльність здійснюється тоді, коли один чи кілька її компонентів реалізуються школярами без допомоги вчителя. Дидактики відзначають, що самостійна навчальна робота – це робота, виконувана без особистої участі вчителя, але за його завданням, у спеціально призначений для цього час ;

c)       своєю самоосвітньою діяльністю учень керує сам, здійснюючи її відповідно до своїх знань, мотивів і цілей.

  

            Сторінка 4

2.1 Пошукова та дослідницька активність учня(це заголовок 2-го рівня)

Навчаючи учнів, потрібно брати до уваги, що пізнавальна активність учнів з віком зазнає істотних змін :

Між 6 – 7 і 8 – 9 роками дитина починає ставити набагато менше питань до оточуючих, звертаючись із запитаннями переважно до самої себе. Запитання стають пошуковими, спрямованими на самостійне роз тлумачення невідомого.

Між 8 – 9 і 11 – 12 роками зростає дослідницька активність, вона стає різнобічною, запитання використовуються як засіб самостійного мислення.

Між 11 – 12 і 14 – 15 роками ( особливо наприкінці цього періоду ) відбувається зниження рівня дослідницької активності, водночас змінюється характер запитань : від загального дослідження проблемної ситуації підліток переходить до ґрунтовного розгляду конкретної визначеної ним проблеми.

Цікаві методи для більшого зацікавлення матеріалом, який вивчається, пропонує педагог Анатолій Гін.

1.                     Приваблива мета – перед учнями постає проста, зрозуміла і приваблива мета, яка стає для нього особистісно – вагомою метою, і він залучається до запланованої вчителем навчальної діяльності.

2.                     Подив – учитель знаходить такий кут зору на навчальний матеріал, за якого навіть повсякденне стає дивовижним.

3.                     Відстрочена відповідь – на початку уроку вчитель дає проблемне запитання, правильну відповідь на яке зможе сформулювати, отримуючи необхідну інформацію під час уроку.

4.                     Фантастичне запитання – вчитель моделює фантастичну ситуацію.

5.                     Помилки в поясненні – пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускає помилки. При цьому вчитель доводить до відома учнів свій намір.

6.                     Практичність теорії – вступ до теорії вчитель здійснює через практичне завдання, вирішення якого корисне для учнів.

7.                     Прес – конференція – вчитель навмисне не повністю розкриває тему, а пропонує учням самостійно розкрити її до кінця шляхом використання суб`єктивного життєвого досвіду, підручників та інших допоміжних засобів, доступних учням на цьому уроці.

8.                     Запитання до тексту – перед вивченням навчального тексту учням ставлять завдання : скласти до нього список запитань, відповіді на які цілком і суттєво розкриють даний матеріал.

Перелік педагогічних прийомів, використаних в програмі „Конструктор занять":

• „Лови помилку"
• „Відстрочена відгадка"
• „Фантастичне припущення"
• „Щедра оцінка"
• „Дитяче журі"
• „Здивуй"
• „Ідеальна оцінка"
• „Райтінг"
• „Приваблива мета"
• „Навчи іншого"
• „Хто краще" - змагання
• „Роби, як я"
• „Розширення поля оцінок"
• „Кредит довіри"
• „Точка зору".

Лови помилку - поясняючи матеріал, керівник навмисно допускає помилку.