Основні принципи дизайнера

А спробуйте виконати завдання: 

1)https://learningapps.org/view5601707

2)https://learningapps.org/watch?v=pdik9o45t18(формати графіки)

А спробуйте розпізнати графічний редактор

https://learningapps.org/view3936302(вікно інтерфейсу графічного редактора)

А спробуйте розпізнати  інструменти графічного редактора

https://learningapps.org/view4153585(інструменти графічного редактора)

Огляньте он-лайн фото редактор

https://pixlr.com/e

Етапи створення інфографіки у вигляді презентації

1)https://learningapps.org/watch?v=png90xabj17(схема)

2)https://learningapps.org/watch?v=puaeh2p0j17(кросворд)

А спробуйте розпізнати ефекти анімації в презентаціях

https://learningapps.org/watch?v=pvh2rny0v17

дизайн друкованих видань

Практична робота  

«Основні принципи дизайнера»

Завдання. Самостійно створити презентацію згідно сценарію.

СЦЕНАРІЙ УЧНІВСЬКОЇ  ПРЕЗЕНТАЦІЇ  

«Основні принципи дизайнера»

Принцип дизайнера: Працювати за шаблоном значно легше, ніж усякраз «винаходити велосипед». 

Слайд 1(застосувати до слайдів довільний стиль фону ). Заголовок(розмір: 47 пт): Принципи дизайну видання (анімований). Підзаголовок(розмір: 35 пт): П.І.Б учня, котрий створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: фото або відео, що містить сучасне  видання. Анімація для переходу на другий слайд.

Слайд 2. Заголовок: Що означає термін «Дизайнерська модель»? Текст(розмір: 24 пт): Дизайнерська модель - це об'єкт довільної природи, що відображає найважливіші, з погляду розв'язуваного завдання, властивості об'єкта моделювання.  Ілюстрації:  фото дизайнерських рішень (без анімації). Анімація для переходу на третій слайд.

Слайд 3. Заголовок: Що  означає термін «функції дизайнерської моделі»? Текст: Головні функції дизайнерської моделі видання - це спрощення одержання інформації про властивості об'єкта заради передавання інформації та знань, для керування й оптимізація об'єктами та процесами; для прогнозування; для діагностики поведінки об’єкта. Ілюстрації:  скріншоти сторінок Інтернет-видання. Анімація для переходу на четвертий слайд.

Слайд 4. Заголовок: Які три елементи виділяють в процесі моделювання? Текст: Процес дизайнерського моделювання має три елементи: 1) суб'єкти (дизайнер-дослідник); 2) об'єкти дослідження (можливості графічного матеріалу);  3) ідеальна модель, що визначає відносини суб'єктів і досліджуваних об'єктів. Ілюстрації:  дизайн буклету для виставки. Анімація для переходу на 5 слайд.

Слайд 5. Заголовок: Що означає термін «Модульна сітка видання»? Текст: Модульна сітка - це невидимий кістяк дизайну видання, система горизонтальних і вертикальних (а часом ще й діагональних та дугових) напрямних, що допомагають зорієнтувати й погодити між собою окремі елементи композиції; вона наводить у дизайні лад, робить його цілісним і пов'язує між собою всі його частини, дозволяє раціонально організувати будь-який графічний простір, будь-то бланк, візитка, плакат, книга, сайт, інтер'єр, зберігаючи в усіх його елементах єдність стилю.   Ілюстрації:  зразки модульних сіток для дизайну видання. Анімація для переходу на 6 слайд.

Слайд 6. Заголовок:   Що означає термін «Істотні риси видання»?  Текст: Істотні риси дизайнерського наповнення видання складають: 1) оформлення і зміст обкладинки (обкладинка - обличчя видання, перший дієвий засіб привернути увагу читача); 2) рубрикація та заголовковий комплекс; 3) використання модульних сіток; 4) ілюстрування та інфографіка; 5) використання «білого» простору; 6) декоративні елементи; 7) використання фактури, палітри та членування (дизайнерові не зайве якомога більше знати про форму, пропорції, колір, контраст та ритм то що); 8) типографіка. Ілюстрації:  обкладинки видань. Анімація для переходу на 7 слайд.

Слайд 7. Заголовок: Що означає термін «Перший етап роботи над дизайнерською моделлю»?  Текст: Це будування моделі. Під час цього процесу відбувається накопичення знань про об'єкт-оригінал. Пізнавальні можливості моделі зумовлюються тим, що модель відображає (відтворює, імітує) якісь істотні риси об'єкта-оригіналу. Фатальною може бути орієнтація на суто мистецьке спрямування оформлення без урахування виробничо-матеріальних аспектів. Але й надмірна «приземленість» дизайну журналу не підвищить попиту на нього. Ілюстрації:  начиння для заголовкого комплексу видання. Анімація для переходу на 8 слайд.

Слайд 8. Заголовок(з анімацією):  Приклад дизайнерської моделі видання. Текст:  Для прикладу наведемо № 6 за 2010 рік харківського журналу «Паліндром». До його істотних рис композиційно-графічного наповнення, показових для процесу моделювання, відносимо: 1) використання при оформленні обкладинки нейтральних градієнтних тонових кольорів, вертикальної симетрії анонсування та перпендикулярної до них назви журналу; 2) наявний зміст видання, оформлений двома вертикальними паралельними блоками (текстовим та ілюстративним), спостерігається складна горизонтальна рубрикація з різноколірними за головками переважно синього кольору на білому; 3) відчувається використання модульних сіток (шпальта ділиться вертикальними та горизонтальними лініями на одинакові прямокутники); 4) широко використовується ілюстрування (близько 70 % від загальної площі видання); майже всі ілюстрації розміщенні у прямокутних фреймах; 5) спостерігаємо велику кількість білого простору (близько 25 % від загальної площі видання), що забезпечує підкреслену стабільність композиції та графіки; 6) не використовуються декоративні елементи, створюючи враження концептуальної строгості, але не можна сказати, що це позитивна риса в композиції молодіжного журналу; 7) у виданні наявна звична для українського журналу проста суцільна біла фактура, типова палітра в блакитних та синіх тонах; 8) набір та верстка, графічне оформлення видання зреалізовано з дотриманням національних норм та правил, хоч трапляються огріхи на восьмій, одинадцятій та чотирнадцятій сторінках.  Ілюстрації: обкладинка журналу «Паліндром». Анімація для переходу на 9 слайд.

Слайд 9. Заголовок(з анімацією):  Як може дизайнер передавати духовну, пізнавальну, емоційну інформацію? Текст: Через призначення  знаків-сигналів, образів, колористики, що сприймають сигнали(інформацію) і обробляють їх. Ілюстрації: анімоване фото сучасного видання. Анімація для переходу на 10 слайд.

Слайд 10. Заголовок(з анімацією):  Декілька «спеціалізованих» моделей видання?   Текст: Так, для журналу «Паліндром» можна вибудувати такі дизайнерські моделі заради деталізації: а) палітри кольору, ритму тону та фактури; б) симетрії композиції; в) модульну модель; г) ілюстрування та інфографіку, д) шрифтову модель тощо. Ілюстрації:  скріншоти модельних палітр для видання. Анімація для переходу на 11 слайд.

Слайд 11. Заголовок: Другий етап роботи над дизайнерською моделлю видання? Текст: На 2-ому етапі композиційно-графічна модель журналу виступає як самостійний об'єкт дослідження, однією з форм якого є проведення «модельних» експериментів, під час яких свідомо змінюються умови функціонування моделі й систематизуються дані про її «поводження». Остаточним підсумком цього етапу маємо безліч (сукупність) знань про модель. Ілюстрації: деякі варіанти експериментів з шрифтами для заголовка. Анімація для переходу на 12 слайд.

Слайд 12. Заголовок(з анімацією): Що означає термін «зона можливостей моделі»? Текст: Для прикладу. Якщо провести ряд експериментів над шрифтовою моделлю молодіжного журналу «Стіна», а саме: 1) змінити звичну для цього видання рубану гарнітуру для основного тексту на шрифт із за січками; 2) змінити гарнітуру в заголовках та зробити їх кольоровими; 3) використати більшу кількість шрифтів. То, порівнюючи шрифтову модель з оригіналом, на базі отриманих знань можемо дійти висновку про її достовірність та доцільність, систематизувати дані щодо «поводження» моделі, коли змінити умови функціонування. Це і є зона можливостей моделі. Ілюстрації: фото  альбоми . Анімація для переходу на 13 слайд.

Слайд 13. Заголовок(з анімацією): Третій етап роботи над дизайнерською моделлю видання. Текст: На 3-ому етапі відбувається перенесення знань із композиційно-графічної моделі на оригінал, тобто на журнал як вид видання періодичного друку. Одночасно відбувається перехід з мови моделі на мову оригіналу. Процес перенесення знань виконується за певними правилами. Знання про модель повинні бути скориговані з урахуванням тих властивостей об'єкта-оригіналу, які не знайшли відображення чи були змінені при створенні моделі. Ілюстрації: фото галереї.

Слайд 14. Заголовок(з анімацією): Четвертий етап роботи над дизайнерською моделлю видання.Текст: Це практична перевірка одержуваних знань за допомогою композиційно графічних моделей та їх використання для побудови узагальнюючої теорії  про увесь об'єкт, його перетворення або керування ним. Моделювання – це циклічний процес. Це означає, що за першим циклом може втілюватися другий, третій і т. д. При цьому знання про журнал розширюються та уточнюються, а вихідна модель поступово удосконалюється. Недоліки, виявлені після першого циклу моделювання, викликані малим знанням об'єкта чи помилками в будові моделі, - їх можна ви правити в наступних циклах. Помилки моделювання можуть спричинятися варіаціями оформлення композиції в різних номерах одного й того самого журналу. Ілюстрації: схема дизайнерської взаємодії в Інтернет-середовищі. Анімація для переходу на 15 слайд.

Слайд 15. Заголовок(з анімацією): Що означає термін «цінності моделі»?  Текст: На мою думку, вибудовуючи модель, треба мати на увазі особливості використання цінностей в композиційно-графічного моделюванні видання, а саме: 1) істотність відображення рис об'єкта-оригіналу в моделі; 2) достатню міру подібності оригіналу й моделі; 3) використання модельних експериментів; 4) систематизацію даних про поводження моделі; 5) перенесення знань із моделі на оригінал; 6) скоригованість моделі; 7) узагальнювальні теорії об'єкта; 8) допустиму керованість моделлю. . Ілюстрації:  сайти дизайнерів.

Самостійно знайдіть в мережі видання:  «Екстрім ХЗМ», «Молоко», «К9», «Teenager», «Птаха». Уважно огляньте і проаналізуйте дизайнерські моделі - виділіть характерні особливості. Запишіть їх у Нотатник на своєму смартофоні.   

Принципи візуалізації інформації

А спробуйте виконати завдання: 

1)https://learningapps.org/view5601707

2)https://learningapps.org/watch?v=pdik9o45t18(формати графіки)

А спробуйте розпізнати графічний редактор

https://learningapps.org/view3936302(вікно інтерфейсу графічного редактора)

А спробуйте розпізнати  інструменти графічного редактора

https://learningapps.org/view4153585(інструменти графічного редактора)

Огляньте он-лайн фото редактор

https://pixlr.com/e

Етапи створення інфографіки у вигляді презентації

1)https://learningapps.org/watch?v=png90xabj17(схема)

2)https://learningapps.org/watch?v=puaeh2p0j17(кросворд)

А спробуйте розпізнати ефекти анімації в презентаціях

https://learningapps.org/watch?v=pvh2rny0v17

Практична робота 

 «Принципи візуалізації інформації»

Завдання. Самостійно створити презентацію згідно сценарію.

СЦЕНАРІЙ УЧНІВСЬКОЇ  ПРЕЗЕНТАЦІЇ  

«Принципи візуалізації»

Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт): Що таке  візуальна культура в Інтернеті? Підзаголовок(розмір: 32) пт): П.І.Б учня, котрий створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: анімовані фото зразків медіагероїв . Анімація для переходу на другий слайд. Налаштувати кнопки для переходу на деякі слайди.

Слайд 2. Заголовок: Що таке візуальний контент? Текст(розмір: 22 пт): Означення. Візуальний контент – це ті, об’єкти, які людина насамперед сприймає, як зображення (візуальний образ), а не після того, як переходить до читання вербального (тексту), і  ці об’єкти мають характеристики: оптичні (видимість, очевидність), онтологічні (уявні, домислювальні) та умовні(контекстні) задля отримання заздалегідь передбаченої реакції впізнавання, емоційного враження, поштовху до дії.  Ілюстрації: схема класифікацій візуального контенту(без анімації). Анімація для переходу на третій слайд.

Слайд 3. Заголовок:  Художні засоби для відображення текстової інформації. Текст: Емпіричні спостереження засвідчують, що комунікація на основі тексту дотримується раціонально-аргументованої логіки, а комунікація на основі зображення формується на асоціативній логіці.  Специфіка візуалізації тексту пов’язана з чітко позначеним проектним та концептуальним підходом, умінням включати в заздалегідь прийняту графічну форму різнорідні матеріали, а також асоціативним підходом до мовних образів, що дає можливість будувати цілісні візуальні фрази, просторові ситуації, подавати текст як багаторівневу графічну модель інформації.  Ілюстрації: схема класифікації текстів. Анімація для переходу на четвертий слайд.

Слайд 4. Заголовок: Які є принципи візуалізації тексту?  Текст: Візуальне сприйняття тексту у своїй основі спирається на методологію гештальтпсихології, які об’єднують такі принципи: 1) близькості знаків; 2)подібності знаків; 3)суміжності знаків; 4)замкненості знаків;  5)цілісності та спільної зони знаків, які кладуть в основу графічної концепції тесту, ці принципи повністю перегукуються з законами та закономірностями композиції. Ілюстрації: послідовна зміна різних  стрибаючих букв в слові. Анімація для переходу на п’ятий слайд.

Слайд 5. Заголовок: Що таке візуальна журналістика? Текст: ЗМІ оперують цифрами та фактами, сприяють відкритості інформації, дають можливість читачеві скласти власне бачення події через численну інформацію, подану у візуальній формі. Відмінність журналістики даних від традиційної у повноті висвітлення події, оскільки вона бере безліч даних по темі, залучає експертів, офіційні цифри, передісторію, суміжні проблеми тощо. Про подію розповідають через набір конкретних значень, які найчастіше подають у вигляді зображень чи сукупності блоків. Сучасний читач із задоволенням читає історії в картинках, а це такі напрями зображальної журналістики, як інфографіка, малюнки, карикатури, комікси, схеми, таблиці, графи, діаграми, карти, фотожаби, тощо. Журналістика даних дає можливість розповісти складну історію наочно й цікаво, пояснити, як матеріал, пов’язаний з конкретною особою, територією, історичними чи економічними обставинами, зобразити тенденції і впливи. Ілюстрації: послідовна зміна трьох різних скріншотів сайту, що має візуалізацію даних Анімація для переходу на 6 слайд.

Слайд 6. Заголовок: Як  опрацьовують інформацію в візуальній журналістиці? Текст: Матеріал(дані) про подію, що триває певний час і періодично має знакові події чи відбувається в конкретних місцях, подають у вигляді схеми чи карти, яка демонструє певні послідовності, дає змогу зорієнтуватися, розширити знання людини, примушує переглянути інші матеріали на подібні теми. Так, наприклад, подорож у Карпати можна описати словами, а можна позначити на карті місця зупинок, додати відомості про рослинний та тваринний світ, історичні об'єкти та події, погоду, рельєф місцевості тощо. Отже, людина перед подорожжю отримує інформацію, що спонукає прочитати історичні дані про край, переглянути місця, де їй доведеться побувати, звернути увагу на метеликів чи пташок, про які раніше, можливо, і не замислювалася. Тобто візуальний контент примушує людину розширювати свої знання, виконує виховну та навчальну функції. Ілюстрації: рядок, що рухається із фрагментами тексту, як сигналізації про щось. Анімація для переходу на 7 слайд.

Слайд 7. Заголовок: Ключові моменти візуальної інфографіки. Текст: Найпоширеніший спосіб викладу історії журналістики даних — інфографіка, що виникла як спосіб подання новин у 2006—2007 рр. Вона є культурним тлом, зазначає те, що найбільше цікавить читачів: теми, проблеми, нюанси і подробиці. Теми для візуалізації демонструють потреби суспільства, зацікавленість в отриманні всебічної інформації про щось. Іноді інфографіку замовляють, щоб привернути увагу суспільства, іноді читачі самі підказують у листах чи соціальних мережах. Узагалі немає ідеальної інфографіки, важливо правильно підібрати її вигляд для тієї чи іншої аудиторії, її обізнаності й сфери зацікавлень. Отже, візуальний контент не обмежується зображеннями, а зображальна журналістика не є синонімом візуальної журналістики.  Ілюстрації: швидке мигтіння кнопки з написом «Увімкніть інфографіку!» (як декілька послідовних анімаційних ефектів). Анімація для переходу на 8 слайд.

Слайд 8. Заголовок(з анімацією):  Зразки візуального контенту. Текст:  До візуального контенту також належать: графічні характеристики та реквізити шрифту, графічні нормативи (символи), піктограми, монограми, логотипи, герби, емблеми; малюнки (графічні малюнки, архітектурні креслення), лубки, орнамент, карикатури, комікси, технічні ілюстрації, візуальні алегорії, портрет особистості), інфографіка (діаграми, графіки, діаграми часу (timeline), діаграми візуалізації процесу, структура та характеристики об’єкта, мережі у вигляді графу(дерева), матриці, схеми, плани, карти, схеми події, блок-схеми, таблиці); фотографії; колористика видання; декоративні елементи, які в цілому і становлять візуальне обличчя видання.   Ілюстрації: анімована інфографіка. Анімація для переходу на 9 слайд.

Слайд 9. Заголовок(з анімацією):  Принцип функціональності контенту? Текст: Функціональне при значення візуальних форм — у створенні комунікації різного роду. Відповідно до мети, теми, завдань журналістського матеріалу, концепції видання, читацьких уподобань застосовуються відповідні засоби подання візуального контенту. Інформаційний дизайн подає інформацію у вигляді, зручному і доступному для розуміння, він підходить до питання ефективної комунікації з раціональної наукової точки зору й правильна візуалізація даних — ключ до розуміння великих обсягів інформації. Ілюстрації: Схема організації ментальної карти. Анімація для переходу на 10 слайд.

Слайд 10. Заголовок(з анімацією):  З чого складається мова візуальної комунікації? Текст: У мові візуальної комунікації, як у будь-якій іншій мові, «слова» з’єднуються у «фрази» і «тексти» з урахуванням певних правил — своєрідної «граматики» наочних образів. Головне «граматичне» правило — доцільність застосування того чи іншого художньо-виразного засобу, гармонійний взаємозв’язок окремих «слів» цього своєрідного тексту й підпорядкування їхньому загальному змісту — призначенню і внутрішньому змісту конкретного видання. У ролі правил виступають композиційні закономірності візуальної цілісності, дизайну: симетрія, асиметрія, ритм, метр, контраст, нюанс, подоба, масштаб та ін. Ілюстрації:  Схема класифікації елементів композиції. Анімація для переходу на 11 слайд.

Слайд 11. Заголовок: Яка різниця між візуальними об’єктами на веб-сайті? Текст: Усі елементи веб-сторінки: зображальні, декоративні, шрифтові, пластичні, структурні, пробільні, кольорові та ін. — перебувають у визначеній системі зв’язків, які називають внутрішніми закономірностями, оскільки вони є в будь-якій композиційній побудові. Ілюстрації: анімовані логотипи веб-порталів. Анімація для переходу на 12 слайд.

Слайд 12. Заголовок(з анімацією): Роль  знаків візуальної інформації. Текст: Роль знака в інформації полягає в тому, щоб репрезентувати, заміщати якусь річ, виступаючи її об’єктом для свідомості. Як візуалізоване видання, знак спрямовує свідомість читача до феноменів, що існують поза виданням, до об’єктивної реальності. Знаки художньої мови архітектоніки видання — це основний код, «слова», сукупність елементарних художньо-виразних засобів і відповідних ним сталих й об’єктивно обумовлених змістових і емоційних значень. . Ілюстрації: логотипи медіакомпаній. Анімація для переходу на 13 слайд.

Слайд 13. Заголовок(з анімацією): Інформація – це ресурс життя. Текст: Інформація акуратно, але невпинно мрячить невидимим, непомітним, невідчутним електричним дощем на свідомість її споживачів.  Візуалізація інформації має прихований ресурс і тому повинна відповідати збільшеним обсягам загальнодоступних даних, як когнітивний фільтр, як збільшувальна лінза розуміння, і вона ніколи не зобов’язана додавати зайвої інформації до цього потоку. Не всяку візуалізацію слід вважати позитивним кроком вперед. Проста передача даних у візуальній формі, що не дає додаткової інформації, або — що навіть гірше — ускладнює його, є недопустимою.  . Ілюстрації: скріншот медіа сервісів.

Слайд 14. Заголовок(з анімацією): Як використати смартфон для візуалізації медіапроекту? Текст: Алгоритми роботи з відеороликом. Ілюстрації: блок-схема алгоритму.

Медіасередовища та медіагерої

А спробуйте виконати завдання: 

1)https://learningapps.org/view5601707

2)https://learningapps.org/watch?v=pdik9o45t18(формати графіки)

А спробуйте розпізнати графічний редактор

https://learningapps.org/view3936302(вікно інтерфейсу графічного редактора)

А спробуйте розпізнати  інструменти графічного редактора

https://learningapps.org/view4153585(інструменти графічного редактора)

Огляньте он-лайн фото редактор

https://pixlr.com/e

Етапи створення інфографіки у вигляді презентації

1)https://learningapps.org/watch?v=png90xabj17(схема)

2)https://learningapps.org/watch?v=puaeh2p0j17(кросворд)

А спробуйте розпізнати ефекти анімації в презентаціях

https://learningapps.org/watch?v=pvh2rny0v17

Практична робота 

 «Медіасередовища та медіагерої»

Завдання. Самостійно створити презентацію згідно сценарію.

СЦЕНАРІЙ УЧНІВСЬКОЇ  ПРЕЗЕНТАЦІЇ 

«Медіасередовища та медіагерої»

Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт): Що таке  медіагерої? Підзаголовок (розмір: 32) пт): П.І.Б учня, котрий створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: анімовані фото зразків медіагероїв . Анімація для переходу на другий слайд. Налаштувати кнопки для переходу на слайди

Слайд 2. Заголовок: Яке означення медіасередовища, яка їх класифікація? Текст(розмір: 22 пт): Означення. Медіасередовище – це актуальний простір потоку масової інформації з медіазасобами та медіасервісом, в якому: по-перше, в масовій та індивідуальній свідомості взаємовиключні ціннісно-нормативні підсистеми співіснують не як антагоністи, а як узгоджені елементи єдиного типу свідомості та емоційного ставлення до соціальної дійсності;  по-друге, суперечливі системи цінностей характерні не для різних соціальних груп, конкуренція між якими могла би призвести в кінцевому підсумку до встановлення ієрархічної системи, а фактично для кожної великої соціальної групи;  по-третє, амбівалентність особистості виявляється в суперечливих поєднаннях демократичних цілей соціальних перетворень і тоталітарних засобів реалізації демократичних ідей. Прмиітка: Найбільш яскраво амбівалентність виявляється в паралельній орієнтації особистості на взаємовиключні цінності та норми».  Ілюстрації: схема класифікацій медіасередовища(без анімації). Анімація для переходу на третій слайд.

Слайд 3. Заголовок:  Означення медіагероя. Текст: Означення. Медіагерой - це вигаданий персонаж медіапродукції, котрий втілює культові риси певного часу та його головні ідеї; або  публічна особа, прикметна своїми позитивними чи негативними здібностями й діяльністю, носій рис певного оточення, популярність якої в суспільстві створюється/підтримується інформаційними засобами.

 Ілюстрації: схема класифікації медіагероїв. Анімація для переходу на четвертий слайд.

Слайд 4. Заголовок: Які є принципи медіасередовища?  Текст: Наприклад, мережа Інтернет-  це глобальне медіа середовище. Інтернет керується  відомим принципом будь-якого медіасередовища:  1)виділенням із навколишньої дійсності інформації; 2) перетворення віртуальної дійсності в інформацію;  3)включення інформації в віртуальну комунікацію.  Медіасередовища, відповідно до своїх концепцій, відтворюють реальність як власну її інформаційну версію. Ілюстрації: послідовна швидка зміна різних  скріншотів з сайтами новин економіки. Анімація для переходу на п’ятий слайд.

Слайд 5. Заголовок: Як просувають медіа-контент в медіасередовищі? Текст: Автор контенту спеціально структурує деяку  історію для передачі через різні медіаплатформи для підсилення впливу на аудиторію. Контент, розміщений на одній платформі, є своєрідним «містком», «подразником», який спонукає споживача перейти на іншу медіаплатформу. Наприклад, у статті в друкованому ЗМІ подають лише коротку інформацію та посилання на сайт, де можна ознайомитися з повною версією матеріалу. Crossmedia 4.0 — Experiences (досвід)  передбачає нелінійний розподіл контенту між багатьма платформами, створення умов своєрідної гри, коли учасник живе «всередині», обираючи власний шлях розвитку історії. Ілюстрації: послідовна швидка зміна трьох різних ефектів освітлення палітурки деякого видання. Анімація для переходу на 6 слайд.

Слайд 6. Заголовок: Які опрацьовують інформацію в медіасередовищі? Текст: Медіакомпанії створюють інформаційну продукцію для споживачів, а саме: 1)власні версії сучасних та історичних медіагероїв(вшановують, розвінчують, розслідують тощо); 2) медіаситуації(моделюють, коментують, аналізують; тощо); 3)медіатеми(готові сценарії розкрутки в межах можливостей).  Ілюстрації: рядок, що рухається з фрагментом тексту, як сигналізації про щось. Анімація для переходу на 7 слайд.

Слайд 7. Заголовок: Ключові медіагерої в медіасередовищі. Текст: В медіасередовищі ключовими героями стають: 1)історичні постаті; 1)відомі політики; 3)речники оцінок суспільних явищ; 4)бізнесмени; 5)спортсмени; 6)представники шоу бізнесу, тощо.  Ілюстрації: швидке мигтіння кнопки з написом «Увімкніть медіагероя!» (як декілька послідовних анімаційних ефектів). Анімація для переходу на 8 слайд.

Слайд 8. Заголовок(з анімацією):  Дослідження медіасереовища України. Текст:  Переглядаючи результати власних і вторинних соціологічних досліджень, доходимо висновку: українські медіаспоживачі, добираючи собі героїв з минулого, орієнтуються не так на воїнів, що храбрували і загинули за Україну, як на літераторів і будівничих. Тому найбільш послідовно здобуває шану князь Ярослав Мудрий — книголюб, засновник Софії Київської, при якому Русь переживала розквіт. Відстань у часі настільки велика, а дані, що перебувають в широкому обігу, настільки позитивні, що Русь у часи Ярослава Мудрого, вочевидь, мислиться як «золотий вік», за яким інтуїтивно ностальгує українець. І найважливіше: українське суспільство демонструє амбівалентність системи образів історичних діячів.   Ілюстрації: анімоване зображення, на якому змінюється показання пульсу споживача контенту: від 70 до 110 ударів за хвилину. Анімація для переходу на 9 слайд.

Слайд 9. Заголовок(з анімацією):  Що цікавить споживачів медіасередовищ? Текст: Українців цікавлять політичні новини, а саме 50,2 % — новини економіки; 35,6 % — соціальні новини. Таким чином, велика частина медіаспоживачів постійно занурена в перипетії політичного процесу в державі. Сприйняття українцями образів сучасних державних діячів неоднозначне й непослідовне. Це засвідчують не тільки результати виборів останніх десятиліть, а й зібрані нами реакції на відповідні медіа образи. Ілюстрації: Схема організації трансмедіа. Анімація для переходу на 10 слайд.

Слайд 10. Заголовок(з анімацією):  Smart-гра з медіа контентом в медіасередовищі. Текст: Трансмедійне середовище передбачає не просто розповідь за допомогою кількох ЗМІ, а й створення кількох пов’язаних тематично медіапродуктів, що забезпечує різні точки контакту з брендом. Наприклад, до написання романів «Метро 2033» та «Метро 2034» Дмитро Глухов ський залучав читачів, які мали змогу коментувати книжки, прогнозувати розвиток сюжету, допомагали з редактурою. Цей проект — яскравий приклад трансмедійного storytellinga, коли гра продовжує сюжет книжки, а наступна книжка буде продовжувати сюжет гри. Як слушно наголошує Генрі Дженкінс, трансмедіа виникає як наслідок об’єднання корпоративної та «низової» (grassroots) конвергенції. Медіакомпанії вчаться, як просувати медіаконтент за допомогою багатьох каналів для того, щоб максимально використати нові можливості та розширити ринок. Ілюстрації:  Титулка медіа-роману «Метро 2033». Анімація для переходу на 11 слайд.

Слайд 11. Заголовок: Яка різниця між крос-медіа і трансмедіа? Текст: Трансмедіа відрізняє від кросмедіа створенням  тематично цілісної історії та активної співучасті у творенні контенту так званих «інтерпретативних товариств» (визначення Н. Соколової), організованих авторами, медіа продюсерами, або утвореними стихійно. Трансмедійні проекти створюють за активної участі читачів.  Ілюстрації: бренди медіа-проект. Анімація для переходу на 12 слайд.

Слайд 12. Заголовок(з анімацією): Контроль над медійними середовища. Текст: Медіакомпанії вчаться, як просувати медіаконтент за допомогою багатьох каналів для того, щоб максимально використати нові можливості та розширити ринок інформації. Споживачі вчаться, як використовувати різні медіатехнології, щоб посилити свій контроль над медіа та взаємодіяти з іншими споживачами. Ілюстрації: бренди медіа компаній. Анімація для переходу на 13 слайд.

Слайд 13. Заголовок(з анімацією): Використані джерела. Текст: Інтернет портали з медіа сервісом. Ілюстрації: скріншот медіа сервісів.

Слайд 14. Заголовок(з анімацією): Як використати смартфон для просування медіапроекту? Текст: Алгоритми роботи з з медіасервісом. Ілюстрації: скріншот медіа сервісів.