Критерії достовірності інформації в Інтернеті

Практична робота 10.  

Перевірка достовірності інформації в Інтернеті

Завдання. Створити презентацію за таким сценарієм.

Сценарій презентації  «Принципи достовірності інформації»

Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт): Що таке інформаційна достовірність?(після цього створити пароль для файлу і зберегти файл). Підзаголовок(розмір: 32 пт): П.І.Б учня(-иці), котрий(-а) створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 2. Заголовок(розмір: 44 пт): Як можна розуміти інформаційну достовірність? Текст:  Що  треба для визначення 100% достовірності інформації?   Щоб оцінити достовірність інформації, необхідно перевірити виконання чотирьох принципів: 1) відкритий перелік джерел інформації; 2) незалежність джерел інформації одне від одного;  3) компететність джерел інформації ; 4)сумлінність джерела.    Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 3. Заголовок(розмір: 44 пт): Як  формується відкритий перелік джерел інформації? Текст: Згідно критеріям зручності та відкритості інформації  Інтернет-ресурсу: 1)простота навігації  та зручність переміщення по  змісту інформації на сайті; 2)зручність  прочитання та використання інформації на сторінці; 3)корисність та сутність інформації;  4)цінність інформації; 5)структурованість інформації; 6) карта сайту, меню і гіперпосилання як всередині сайту, так і на інші ресурси; 7) придатність інформації для широкого кола користувачів за мовою і способом розміщення інформації.   Ілюстрації: класифікація  інформаційних закладок в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 4. Заголовок(розмір: 44 пт): Як формується критерій авторства інформації? Текст: Критерій авторства Інтернет-ресурсів:1) вказівка на достовірне авторство  інформаційних продуктів на сайті; 2) відомості як про власників, тих, хто створив і розмістив інформацію в Інтернеті, 3) відомості про повне ім'я автора, чим він займається, його досягнення в даній галузі, чи має він право та достатню кваліфікацію, щоб писати на цю тему, а також, інформація про те, як при потребі зв'язатися з автором, щоб поставити йому запитання, що виникли після прочитання запропонованої інформації.   Ілюстрації: схема інформаційних мін в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 5. Заголовок(розмір: 44 пт): Як  швидко пересвідчитись в достовірності невідомої вам  інформації? Текст: Споживач інформації або користувач має пересвідчитись у тому, що: 1)дану  інформацію можна переглядати на  незалежних  веб-сторінках, включаючи тексти, зображення та мультимедійні об'єкти; 2)дана інформація на веб-сторінках добре структурована та всі гіперпосилання у контенті працюють; 3) інформація супроводжується іменами авторів, електронною адресою чи іншими контактами автора; 4) зміст і контент не містить правописних помилок, його можна перевірити на плагіат за допомогою інших ресурсів та джерел інформації; 5)  зміст доповнює вже набуті знання у новий спосіб; 6)дана  інформації  використовується для отримання надійних продуктів, що мають широкий попит у суспільному житті. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 6. Заголовок(розмір: 44 пт): Який найнадійніший критерій достовірності контенту на веб-сторінці для споживачів інформації? Текст: Більшість авторів головним вважають критерій надійності джерела інформації або висока кваліфікація автора веб-документу. Чим вища кваліфікація авторів статті, чим авторитетніша назва їхньої організації, тим більше довіри до нього в Інтернеті, тим цінніша його інформаційна веб-сторінка. Найкращою ознакою надійності джерела є забезпечення на сторінці так званого «зворотного зв'язку» з автором, тобто наявність електронної адреси чи організація форуму (відстроченого спілкування, оффлайн) чи, навіть, чату з автором (авторами) веб-документу. Ілюстрації: класифікація надійності інформаційних просторів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 7. Заголовок(розмір: 44 пт): Як споживачам інформації оцінювати достовірність контенту на сайтах? Текст: Важливим питанням при оцінюванні сайтів  є розуміння причин, через які автор сайту публікує свою інформацію. Дуже важливо визначати головне призначення сайтів, цілі їх створення і розміщення в Інтернеті. Для цього можна задати собі питання типу: Що цей сайт намагається повідомити? Чому він був створений? Чи був цей сайт створений з метою продавати якісь вироби? чи пропагувати ідеї? Чи був цей сайт створений для розваги? Наприклад, якщо автор наводить на сайті факти про хороший відпочинок на узбережжі Чорного моря, він не має розповідати про все, що стосується Чорного моря. Такий сайт навряд чи буде корисним учню чи студенту, який вивчає екологічні проблеми Чорного моря.   Ілюстрації: класифікація  інформаційних бомб  в свідомості споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 8. Заголовок(розмір: 44 пт): Які відрізняти  інформаційні домени споживачам  інформації? Текст: Дуже корисним для виявлення достовірності є визначення веб-адреси сайту, так званої URL-адреси для визначення надійності сайту. Для цього необхідно знати значення комбінації літер в кінці доменного імені, наприклад:

1)* .gov – вказує на те, що це сайт державної установи (н-д: http://rada.gov.ua  – сайт Верховної Ради України; http://www.kmu.gov.ua/control  – сайт Кабінету міністрів України); 2) *.edy – це ознака освітніх установ, університетів (н-д: http://www.luguniv.edu.ua,  http://knukim.edu.ua  – сайти вузів); 3)*.соm – використовується для комерційних організацій, які створені для отримання прибутку (н-д: https://www.facebook.com; http://www.newsru.com); 4)*.оrg – в основному ознака неприбуткових організацій (н-д: http://jurportal.org  – український юридичний портал).  Такі доменні імена можуть бути легко ідентифіковані користувачами і слугувати для визначення ними цілей створення сайтів та розміщення на ньому тої чи іншої інформації. Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Завдання 2. (Результат заповнення даної форми надіслати на електронну адресу учителя ). Заповнити форму відповідями  для визначення надійності інформаційного ресурсу, використовуючи контенти сайтів:
 1) code.org; 
 2)Stuk.io
 3) www.udacity.com;
 4) https://sch7.edu.vn.ua/  

Форма для оцінювання ресурсів Інтернету

1. Яка  URL-адреса веб-сайта? Відповідь:

2. Яка назва веб-сайта? Відповідь:

3. Яке основне призначення ресурсу? Відповідь:

4. Яка мета створення цього веб-сайта? Для кого він був створений? Відповідь:

5. Яка організація чи особа створила цей сайт? Відповідь:

6. Що подано на сайті – об'єктивні факти чи особиста думка автора? Відповідь:

7. З яких джерел автор отримує інформацію для свого сайту? Відповідь:

8. Посилання на які інші джерела інформації існують на сайті? Відповідь:

9. Які інші організації пов'язані з цим сайтом? Використовуючи пошукову машину Google, ввести link:адресу веб-сайта (наприклад:link:www.mon.gov.ua) Відповідь:

10. Чи має право автор подавати інформацію від свого імені? Відповідь:

11. Чи забезпечена організація зворотнього зв'язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи адміністратором сайта? Відповідь:

12. Коли сайт був створений і як часто він поновлюється? Відповідь:

13. Чи можна цей сайт вважати корисним для проекту? Відповідь:

14. Чи можна перевірити інформацію, яка подана на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів, тощо)? Відповідь:

15. Переглянути всі свої попередні відповіді. Чи варто цей сайт використовувати у своєму проекті? Відповідь:

Переглянувши всі дані, отримані в ході оцінювання цього сайту, поясніть чому цей сайт підходить (чи не підходить) Вам для використання. Зазначте всі технічні та візуальні аспекти веб-сторінки, зміст, авторство. Скільки сайтів варто проаналізувати за такими формами? Чим більше, тим краще! Адже стійкі навички приходять, коли в них вправляєшся!

Нижче наведені найчастіше уживані в Інтернет-статтях техніки пропаганди.

• Найпоширенішим засобом є «прихована реклама», чи «контекстна реклама», яка «маскується» під наукові або інформаційні,  статті

• «Перенесення» ‒ використання імен, фраз чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив. Наприклад: використання фотографії кінозірки чи відомого діяча на першій сторінці сайту, щоб люди виходили на сторінку при здійсненні пошуку; включення до «ключових слів» на веб-сторінці таких імен чи назв, щоб пошукова машина звернулася саме до цих сторінок.

• «Приховування» ‒ презентація виключно такої інформації, яка дає перелік позитивних якостей, рис, ознак певного винаходу, товару, способу без надання переліку проблемних випадків, обмежених меж застосування, негативних наслідків у використанні інформації.

• «Причіпний вагон» ‒ використання інформації, яка впливає на поведінку, що використовує відомості про використання людьми певної групи чогось, що «відрізняє» їх від «інших», наприклад, часто на молодіжних сторінках Інтернету, стверджується, що більшість молоді вживає легкі алкогольні напої(хоча статистика свідчить про протилежне). «Приєднуйся до нас!», ‒ закликають такі сайти, або запитують: «А ти вже спробував? Купив?».

• «Псевдонауковість» – надання деяким рекламним статтям вигляду наукових, де вказуються неіснуючі установи, несправжні імена вчених. В Інтернеті, наприклад, дуже багато статей, які розповідають про певні  лікувальні препарати, засоби лікування,  інформаційні продукти, які на перший погляд не несуть рекламного характеру, а виглядають як наукові статті.

• «Свідчення» ‒ рекомендації чи підтримка, які надаються відомими чи впливовими людьми. Наприклад: відомий футболіст рекламує в Інтернеті пиво, психоактивні стимулятори, тощо.

• «Малюнки-антисвідки» ‒ дуже часто ознаками прихованої пропаганди є невідповідність ілюстрацій змісту статті, підбір фотографій, які зроблені зовсім не під час описуваних подій чи явищ. Часто в Інтернеті наводяться відредаговані нечесними авторами чужі, «підтасовані» фотознімки, в яких змінені/замінені деталі.

Варто знати, що текстові параметри з лінгвістичними прийомами програмування використовують для прихованої пропаганди та фейків.

а) Використання в статтях слів з негативним забарвленням, таких як: невдалий, нерозумний, нерозсудливий, нерозбірливі, незрозумілі, неясно, непросто, ненадійно, важко тощо (здебільшого про конкурентів).

б) Використання слів з явним позитивним забарвленням, таких як: привабливий, гарний, розсудливий, корисний, сучасний, смачний, хороший, розумний, надійний, простий для вживання, легко засвоюється, просто використовувати, легко помітити, здоровий тощо.

в) Вживання узагальнень, генералізацій, категоричних суджень: всі, ніхто, більшість, меншість, завжди, ніколи тощо.

г) Використання в таких статтях «псевдонаукової» лексики, тобто слів, яких немає серед наукових термінів, застарілих наукових термінів.

д) Застосування навмисно переобтяженої науковими термінами мови.

Часто подібних «науковців» та «експертів» можна викрити простим підрахунком  "категоричних" слів, вживаних лише в  наказовій, або в майбутній парадигмі.

У зв’язку з поширення Інтернет-інформації та недостатньою компетенцією її користувачів, останні часто помилково вважають, що сучасною, цінною і вірною є саме інформація, вміщена на сторінках Інтернету. Зазвичай вони занадто довіряють Інтернету, у них не виникає навіть сумніву щодо достовірності інформації і чесності авторів. Проте варто знати і застосовувати критерії використання Інтернет-ресурсів при їх використанні з тією чи іншою метою.

Компетентністні завдання

1.Задача про джерела інформації

Як  пересічній людині  варто впорядкувати  джерела інформації за ознакою надійності(рівнів об’єктивності, достовірності, очевидності, заангажованності) від найвищої  довіри  до найнижчої недовіри, якщо в його розпорядженні є такі джерела інформації:

·        Анонімна зацікавлена особа, як джерело, що повідомляє факти та події.
·        Анонімна незацікавлена особа, як джерело, що повідомляє факти та події.
·        Незацікавлений очевидець, що спостерігав подію, перебуваючи безпосередньо на місці  події.
·        Безпосередній виконавець або учасник події.
·        Документ, що засвідчує факт та подію.
·        Журналіст, що освітлює дану подію, перебуваючи безпосередньо на місці  події.
·        Зацікавлена сторона, що повідомляє про подію та факти.
·        Експерт або спеціаліст, що знає, як проаналізувати отримані дані та доступні факти.
·        Слухи в суспільстві, в мережі про факти та події.

Відповідь. Взагалі,   поняття «правдивість інформації» -  суб’єктивне та відносне поняття у проміжках часу. Наприклад  істина деякого факту  вимірюється  чітко встановленими критеріями достовірності, які прийнятті до уваги на даний час.  Зрозуміло, що критерії достовірності можуть змінюватися.

На думку автора задачі ієрархія надійності (об’єктивності,  достовірності, очевидності) джерел інформації про події та факти буде такою:

1.      Журналіст, що освітлює дану подію, перебуваючи безпосередньо на місці  події.
2.     Незацікавлений очевидець, що спостерігає подію, перебуваючи безпосередньо на місці  події.
3.     Безпосередній виконавець  та учасник події.
4.     Документ, що засвідчує факт та подію.
5.    Зацікавлена сторона, що повідомляє про подію та факти.
6.      Експерт або спеціаліст, що знає, як проаналізувати отримані дані та доступні факти.
7.      Слухи в суспільстві, в мережі про факти та події.
8.      Анонімна зацікавлена особа джерело, що повідомляє факти та події.
9.        Анонімна незацікавлена особа джерело, що повідомляє факти та події.

2.Задача  блогера

Які дії потрібно зробити блогеру для  поповнення свого блогу інформацією? Виберіть необхідні  дії  і впорядкуйте їх:

·       Показати у різних форматах власну  незаангажованість.

·       Підтвердити надійність декількох джерел  інформації.

·       Розказати, повідомити про цінність її для людей.

·       Знайти незалежні джерела інформації про факти та події.

Відповідь.

1.   Знайти незалежні джерела інформації про факти та події.

2.   Розказати, повідомити про цінність її для людей.

3.   Підтвердити надійність  декількох джерел  інформації.

4.   Показати у різних форматах власну  незаангажованість. 

3.Задача пошуку і фільтрації інформації

Які причини спонукають людей шукати і фільтрувати інформацію?

Виберіть  ті стани людини, що спонукають людей шукати інформацію:

·       Невпевненість людини у власних вчинках .

·       Невизначеність у виборі між можливостями.

·       Обґрунтування якогось приватного факту.

·       Виклики для персональних цінностей.

·       Маніпуляція ЗМІ свідомістю людей.

·       Залежність від поведінки інших людей.

·        Просування власної ідеї через бар’єри непорозуміння.

·       Пошук розваг та способів відпочинку.

·       Конкуренція за лідерство.

·       Осуд точки зору на подію.

 Відповідь.

1.   Невпевненість людини у власних вчинках .

2.   Невизначеність у виборі між можливостями.

3.   Обґрунтування якогось приватного факту.

4.   Виклики для персональних цінностей.

5.   Маніпуляція ЗМІ свідомістю людей.

6.   Залежність від поведінки інших людей.

7.    Просування власної ідеї через бар’єри непорозуміння.

8.   Пошук розваг та способів відпочинку.

4.Задача про інформаційну працю

В яких галузях суспільної діяльності робота з інформацією є головною? Виберіть  із запропонованих  слів ті, що вказують виключно на інформаційну працю:  

·       Освіта.

·       Наука.

·       Медіа.

·       Інтернет.

·       Засоби комунікації.

·       Спорт.

Відповідь:

    1.   Освіта.

2.   Наука.

3.   Медіа.

4.   Інтернет.

5.Задача про інформаційну технологію

Які технології випереджають  одна одну: медіа чи інформаційні?

Відповідь: 1) інформаційні технології; 2) медіа.

6.Задача про  маніпулятивні технології

У яких сферах діяльності використовуються інформаційні технології для маніпуляції масовою свідомістю?  

Виберіть  із запропонованих  слів ті, що вказують на маніпуляцію  інформацією заради впливу на масову свідомість: 

·       реклама;

·       релігія;

·       психологія;

·       Інтернет;

·       філософія;

·       телебачення;

·       торгівля;

·       медицина.

Відповідь:

1.   Реклама;

2.   релігія;

3.   психологія;

4.   Інтернет;

5.   філософія;

6.   телебачення;

7.   торгівля.

7.Задача про  цілком секретну інформацію

Чи  може троє осіб зберігати цілком секретну інформацію?

Яка найбільша кількість учасників мережі може зберігати таємницю?

Відповідь: Одна. Якщо факт знають двоє осіб, то це вже не таємниця.

8.Задача про передачу інформації

Яку інформацію можна повідомляти за допомогою тільки очей?

Виберіть  із запропонованих  слів ті, що вказують на невидимий спосіб передавання інформації:

·       телепатія;

·       розмова;

·       Інтернет;

·       телефон;

·       телебачення;

·       листування;

·        факс.

Відповідь:  телепатія.

9.Задача про  носіїв  інформації

Чи існує інформація без матеріальних носіїв?

Виберіть  із запропонованих  слів ті, що вказують на  матеріальні носії інформації :

·       нервова система і мозок людини;

·       думка;

·       гіркий смак;

·       флешка;

·       енергія;

·       час;

·       мова.

Відповідь:   нервова система і мозок людини, і флешка.

10.Задача про  зміст  інформації

Чи існує інформація без змісту(змістовного компоненту)?

Виберіть  із запропонованих  позначень ті, що вказують на  змістовний компонент інформації :

·       адрес;

·       реакція;

·        колекція;

·       проект;

·       гібрид;

·       міра;

·       право;

·       …;

·       ь.

Відповідь.  Усі ці позначення   мають зміст(іноді кажуть: конотацію), окрім  символу « …». 

11.Задача про  властивості  інформації

Для чого потрібна людині інформація?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  потребу людині в інформації для прийняття  правильного рішення:

·       повнота знань або даних;

·       цінність або корисність фактів(значима для розв’язання поставленого завдання);

·       вірогідність(реальність, достовірність, об’єктивність подій, незалежно від того, хто її сприймає);

·       доступність(зрозумілість, ясність процесів);

·       актуальність(правдивість факту  – це істина, що обмежена часом, тобто своєчасна істина, що відповідає потребам споживача);

·       міра(кількість знаків, що кодують зміст);

·       законність або відкритість або секретність.

Відповідь: одна і та ж інформація може бути шумом(некорисною дезінформацією)  для  користувача і корисною для  нього в інший момент часу.

1.   Повнота знань або даних;

2.   цінність або корисність фактів(значима для розв’язування поставленого завдання);

3.   вірогідність(реальність, достовірність, об’єктивність подій, незалежно від того, хто її сприймає);

4.   доступність(зрозумілість, ясність процесів);

5.   актуальність(правдивість факту  – це істина, що обмежена часом, тобто своєчасна істина, що відповідає потребам споживача). 

12.Задача про  види інформації

 Яким способом  людина отримує  інформацію?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  спосіб отримання та сприймання  людиною інформації для прийняття  правильного рішення:

·       візуально(зір);

·       аудіально(слух);

·        нюхова(ніс);

·        смакова(язик);

·       тактильна(дотик);

·       сигнально.

·       досвід.

Відповідь. Одна і та ж інформація може бути сприйнята    користувачем  одразу декількома органами:

·       візуально(зір);

·       аудіально(слух);

·       нюхова(ніс);

·       смакова(язик);

·       тактильна(дотик);

·       досвід.

13.Задача про  подання інформації

 Яким способом  людина подає інформацію?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  спосіб подання  людиною інформації для прийняття  правильного рішення:

·       числова;

·       текстова;

·       графічна;

·       музична;

·       комбінована;

·       сигнальна(жести).

·       розмовна.

Відповідь.

1.   Числова;

2.   текстова;

3.   графічна;

4.   музична;

5.   комбінована;

6.   сигнальна(жести).

14.Задача про   застосування інформації

 Яким способом  людина застосовує  інформацію?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  спосіб застосування людиною інформації:

·       навчальна;

·       науково-технічна;

·       суспільно-політична;

·       художньо-естетична;

·       повсякденна;

·       закрита;

·       виробнича.

Відповідь.

1.   Навчальна;

2.   науково-технічна;

3.   суспільно-політична;

4.   художньо-естетична;

5.   повсякденна;

6.    виробнича.

15.Задача про   власність на інформацію

 Які існують форми  власності  на інформацію?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  форми  власності  на інформацію:

·       особиста;

·       суспільна;

·       корпоративна;

·       загальнолюдська;

·       конфіденційна;

·       приватна;

·       акційна.

Відповідь.

1.   Особиста;

2.   суспільна;

3.   корпоративна;

4.   загальнолюдська.

16. Задача про    доступність   інформації

 Які існують  види доступності  до інформації?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на  види доступності  до інформації:

·       загальнодоступна;

·        масова;

·       конфіденційна;

·       таємна;

·       цілком таємна;

·       конфігураційна;

·       циклічна.

Відповідь.

1.   Загальнодоступна;

2.    масова;

3.   конфіденційна;

4.   таємна;

5.   цілком таємна.

17. Задача про  інформаційні процеси

 Які існують  інформаційні процеси?

Виберіть  із запропонованих  понять ті, що вказують на основні інформаційні  процеси:

·       сприйняття інформації;

·       пошук інформації;

·       збирання інформації;

·       опрацювання інформації;

·       перетворення інформації;

·       формалізація інформації;

·       фільтрація інформації;

·       сортування інформації;

·       архівація інформації;

·       передавання інформації;

·       зберігання інформації;

·       кодування інформації;

·       шифрування інформації;

·       використання інформації;

·       прогрес інформації;

·       запізнення інформації;

·       захист інформації.

Відповідь.

·       сприйняття інформації;

·       пошук інформації;

·       збирання інформації;

·       опрацювання інформації;

·       перетворення інформації;

·       формалізація інформації;

·       фільтрація інформації;

·       сортування інформації;

·       архівація інформації;

·       передавання інформації;

·       зберігання інформації;

·       кодування інформації;

·       шифрування інформації;

·       використання інформації;

·       захист інформації.

18. Задача про вплив інформації на суспільство

Чи можна за допомогою інформації звільнити людину від її: а)природних потреб; б)бажань; в)забобонів; г) пригнічення?

Відповідь. А) ні; б)так; в)так; д)так.

19.Задача про вплив інформації на людину

Чи можна за допомогою інформації вплинути на людину так, що вона втратить : а)моральність; б) задоволеність;  в) зір; г) нюх?

Відповідь. А) так; б)так; в)ні; г)ні.

20.Задача про надлишкову інформацію.

Які із лозунгів містять найменше надлишкової  інформації?

1.   Я - це життя!

2.   Живі!

3.   Практичне є все, що можливе, завдяки свободі!

4.   Будьте обережні!

5.   Стій!

6.   Безпечно бути вільним від свого оточення!

7.   Я і ти - вільний!

Відповідь. 2); 5).

21.Задача про особливу істотність інформації.

Які із понять містять найважливішу інформацію про особистість?

1.   Репутація.

2.   Темперамент.

3.    Освіта.

4.   Національність.

5.   Стать.

6.   Фобії.

7.    Ейфорія.

Відповідь. 1); 2); 3); 4); 5); 6).

22.Задача про рекламу

Знайдіть у рекомендаціях ті, що дозволяють змоделювати рекламу стисло і просто!

1.   Нагадати потреби користувачам реклами.

2.   Нагадати бажання користувачам реклами.

3.   Нагадати ціну життя користувачам реклами.

4.   Нагадати  про репутацію користувачам реклами.

5.   Нагадати про відносність  у цьому світі.

6.   Нагадати  образи речей користувачам реклами.

Відповідь. 1); 2); 6).

23.Задача про інтерпретацію інформації

Скількома способами можна інтерпретувати інформацію, що закодована в 1 байті ?

Відповідь: 2⁸ = 256 способів, це кількість кодів  у одному байту.