Практична
робота 13
Способи маніпуляції в Інтернеті.
Проблемні питання:
Чи можна маніпулювати свідомістю тих, кого не знаєш і ніколи не бачив?
Чи варто ображати тих, кого не знаєш і ніколи не бачив?
Проблемні питання:
Чи можна маніпулювати свідомістю тих, кого не знаєш і ніколи не бачив?
Чи варто ображати тих, кого не знаєш і ніколи не бачив?
Завдання
1. Створити презентацію за таким сценарієм.
Сценарій
презентації «Способи маніпуляції масовою
свідомістю в Інтернеті»
Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт):
Як маніпулюють масовою свідомістю в Інтернеті? Встановіть
пароль на файл та збережіть. Підзаголовок(розмір:
32) пт): П.І.Б учня(-иці), котрий створює презентацію, клас, час та дата
створення. Ілюстрації:
зразки веб-сайтів масмедіа, що маніпулюють
інформацією. Анімація для переходу
на 2 слайд.
Слайд 2. Заголовок: Які
є інформаційні механізми
маніпуляції? Текст(розмір: 22 пт): Інформаційні механізми
дестабілізації є найбільш загрозливими для соціальної системи і потребують
особливої уваги з боку державних органів для можливості вчасної протидії їм.Ілюстрації: скріншоти сайтів масмедіа. Анімація для переходу до наступного слайду.
Слайд 3. Заголовок: Які
є інформаційні джерела для масової маніпуляцією? Текст(розмір:
22 пт): У
сучасному світі вплив на масову свідомість здійснюється не лише за допомогою
засобів масової інформацій – друкованих чи електронних (ЗМІ), але і завдяки
засобам масової комунікації (ЗМК) у цілому, до яких належaть: медіахолдинги,
Інтернет-провайдери, Інтернет-портали, кіноіндустрія, поліграфія, місця, де
збирається велика кількість людей (стадіони, площі тощо) та одержує інформацію
від масових комунікаторів . Саме тому й слід розрізняти ЗМІ та ЗМК. Ілюстрації: зразки схем дезінформації людей. Анімація для переходу до наступного слайду.
Слайд 4. Заголовок: Які
різниця між ЗМІ та ЗМК? Текст(розмір: 22 пт): Якщо ЗМІ мають на меті доведення
інформації до реципієнта завдяки широкомасштабній трансляції, що розрахована та
велику аудиторію і здійснюється на постійній основі, то ЗМК передбачають дії, у
яких беруть участь щонайменше два учасники, для кожного з яких комунікація є
середовищем і механізмом інформаційного обміну. Відповідно,
методи інформаційного впливу на державу й соціум можна реалізувати за допомогою
широкого спектру ЗМІ (ефірного аудіовізуального інформування; глобальної мережі
Інтернету тощо). ЗМІ та ЗМК як засоби інформаційно–психологічного впливу можуть
безпосередньо впливати на політичну безпеку держави й цілеспрямовано
використовуватись з метою створення реальної загрози її існуванню як наслідок
трансформації життєвих установок, культурних цінностей та світогляду громадян
даної держави. Ілюстрації: зразки схем дезінформації людей. Анімація для переходу до наступного слайду.
Слайд 5. Заголовок: Які
вчені досліджували явище масової маніпуляції? Текст(розмір: 22 пт): Механізми інформаційного впливу на державу та соціум були
предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Так, теорії
інформаційного впливу на суспільство з метою його дестабілізації досліджували
В. Ліпкан, І. Панарін, В. Петрик, Г. Почепцов, С. Расторгуєв, А. Раскін та ін. Новизна
одержаних результатів полягає у спробі класифікувати та конкретизувати основні
механізми інформаційного впливу на соціальну систему з метою її дестабілізації,
враховуючи їх практичне застосування в сучасних умовах ведення «гібридного»
конфлікту. Ілюстрації: зразки схем дезінформації людей. Анімація для переходу до наступного слайду.
Слайд 6. Заголовок: Як
вперше було використано явище масової
маніпуляції? Текст(розмір: 22 пт): Механізми інформаційного впливу
на державу та соціум були використані під час другої світової війни. Наприклад,
головний ідеолог Третього рейху Й. Геббельс казав, що
«новини – це зброя війни, новини
використовуються, щоб вести війну, а не надавати інформацію» [5] він був
недалеким від істини, бо було б вельми наївно думати, що воюючі сторони
турбуються передусім про «істину в останній інстанції», а тільки потім про
перемогу у війні. Разом з тим, коли в
інформаційному повідомленні забагато «брехні» й замало «істини», то пропагандист
ризикує втратити або повністю, або частково довіру аудиторії. Коли колишнього
генерального директора Джона Рейта BBC, в 1940 р.
Призначили британським міністром інформації він сформулював два фундаментальних
положення, які стосуються функціонування інформації під час війни: «новини
–ударні загони пропаганди» («news is the shock troops of
propaganda»); «пропаганда має оповідати
правду, нічого,
окрім правди, й завжди, наскільки це можливо, усю правду». Ілюстрації: зразки схем дезінформації людей. Анімація для переходу до наступного слайду.
Слайд 7. Заголовок: Що
означає термін «масова людина»? Текст(розмір: 22 пт): «Поява «масової» людини – це поява людини легко
маніпульованої, яка не вміє аналізувати інформацію. Це відомий ще з
Стародавнього Риму плебс, який вимагав лише хліба й видовищ. Такі люди не
будуть чинити якийсь опір маніпуляціям, тому що вони не здатні аналізувати
інформацію. Масова людина звикла ковтати інформацію разом з тими смислами, що
там містяться, закликами, слоганами, імперативами... Суспільство масового
споживання інформації породило «масову» людину. Споживання керується модою, і
це переноситься до культурного життя, до політичного життя. Треба зважати, що є
інформаційні архетипи, тобто такі форми мислення для лінивих, штампи для тих,
хто не хоче самостійно мислити. Готовий інформаційний продукт є благо для
«масової» людини». Ілюстрації: зразки
зображень масової людини. Анімація
для переходу до наступного слайду.
Слайд 8. Заголовок:Як дезінформація
завдає збитків державі? Текст(розмір:
22 пт): Сучасні
глобалізаційні процеси та розвиток науково–технічної сфери створили можливості
нанесення шкоди супротивнику, не
використовуючи при цьому засобів фізичного руйнування. Новітні засоби масової
інформації та комунікації стирають кордони між державами, поширюючи інформацію
у світовому інформаційному просторі. ЗМІ покликані об’єктивно висвітлювати дані
щодо реального стану речей у державі та світі. Але, на превеликий жаль, вони
нечасто працюють під цим гаслом, а навпаки широко використовують засоби й
прийоми маніпулювання інформацією, надаючи інформаційну підтримку тим чи іншим
екстремістським, терористичним чи кримінальним угрупуванням, поширюючи
дезінформацію, завдаючи значних збитків національній безпеці держави . Саме
такі дії здійснюються нині як вітчизняними, так і зарубіжними ЗМІ, які
санкціоновано (легально) або несанкціоновано (нелегально, напівлегально)
функціонують на території нашої держави. Ілюстрації: зразки схем
дезінформації людей. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 9. Заголовок: Як трактувати
медіа-тероризм? Текст(розмір:
22 пт): Свого часу
було запропоновано термін «медіа–тероризм», який в широкому розумінні слід
тлумачити як зловживання медіа–комунікативними процесами задля підриву знаково-символьної
системи держави чи суспільства . До цього варто додати, що зазвичай для медіа-терористів
засадничою метою є нищення стратегічних знань, ціннісних відношень, звичаїв, наративів,
з якими пов’язаний смисл існування даного соціуму та його держави. Ілюстрації: зразки схем
маніпуляції свідомістю громадян. Анімація
для переходу до 10 слайду.
Слайд 10. Заголовок: Які прийоми
використовують для маніпуляції? Текст(розмір:
22 пт): Вперше ці
прийоми систематизував у 1939 році Інститут аналізу пропаганди, який на той час
діяв у США, у книзі з іронічною назвою «Чудове мистецтво пропаганди», де
описано сім таких типових прийомів: 1)
Навішування ярликів («Name–calling»). 2) «Шипучі узагальнення» («Glittering
Generalities»).
Популізм. Підігрування смакам і вподобанням даної аудиторії.
3) Трансфер (Transfer). Перенос рис і характеристик добре відомих історичних персонажів або ситуацій на сучасних лідерів або ситуації залежно від потреб та характеру конкретної аудиторії. 4) Посилання
на авторитетних для даної аудиторії людей («Testimonial»). 5) Апеляції до думки
«простих людей» («Plain Folks»). Гра в простонародність. 6) «Пересмикування
карт». Інформаційне шулерство («Card Stacking»). 7) Приєднання до більшості
(«Bandwagon») . Ілюстрації: зразки схем
маніпуляції свідомістю громадян. Анімація для переходу до наступного
слайду.
Слайд 11. Заголовок: Як використовують
прийом маніпуляції «навішування ярликів»? Текст(розмір:
22 пт): Прийом
«навішування ярликів» зводиться до використання образливих метафор, епітетів,
імен для позначення людини або групи людей, певного соціального явища з метою
викликати до них негативне емоційне ставлення, асоціювати їх з ганебними
вчинками, і як наслідок, принизити та зганьбити в очах громадськості. Наприклад,
цей прийом активно застосовується ЗМІ для характеристики подій в Україні, починаючи
з 2013 року. З цим пов’язане зокрема використання в ЗМІ у контекстах,
пов’язаних з Україною таких «брендів» та висловів як «бендерівці», «хунта»,
«фашистські настрої», асоціювання Західної України з «нацистами» та ін.
Протилежного змісту ярлики використовувалися під час окупації Криму російськими
ЗМІ як безпосередньо на території півострову, так і на території Росії, коли
російських військових називали «самоорганізованими добровольчими батальйонами»,
«зеленими чоловічками» тощо, що мало викликати у свідомості людей позитивне
ставлення до цих бойовиків та зменшити супротив їх діям. Ілюстрації: зразки схем
маніпуляції свідомістю громадян. Анімація для переходу до наступного
слайду.
Слайд 12. Заголовок: Як використовують прийом маніпуляції «підтасовування
карт»? Текст(розмір:
22 пт): Прийом
«підтасовування карт» є тенденційним добором та висвітленням або ж тільки
негативних, або ж навпаки, тільки позитивних тверджень та фактів при
одночасному замовчуванні протилежних. Даний прийом застосовувався при
висвітлені подій ЄвроМайдану, протистояння в Одесі у лютому-травні 2014 року,
ситуації на території Донецької та Луганської областей України. Дана технологія
також передбачає застосування у маніпулятивних цілях принципу зміщення акцентів
у суспільній свідомості завдяки використанню загальновживаних концептів, що
формують притаманну даній нації загальну картину світу. Наприклад, висвітлюючи
події у Одесі, російські пропагандисти називали це протистоянням між
прибічниками та противниками ЄвроМайдану. В свою чергу, дії противників
ЄвроМайдану подаються як правомірні, спрямовані на відновлення порядку в
державі та поновлення інтеграції з Митним союзом, на відміну від
революціонерів, які прагнуть зміни влади та поглиблення дестабілізації всієї
країни. Так, дії прибічників євроінтеграції висвітлюють як суто екстремістські.
Схожою на попередню є технологія надання пріоритету негативній інформації у
порівнянні з позитивною, оскільки вважається, що суспільство сприймає
інформацію щодо негативних подій та явищ (стихійних лих, катастроф тощо) з
більшою зацікавленістю. Проте, подібні дії можуть негативно вплинути на
популярність засобу масової інформації через поступове звикання аудиторії до
негативного подання інформації та, як результат, зниження гостроти сприйняття
подій.
Ілюстрації: зразки схем
маніпуляції свідомістю громадян. Анімація
для переходу до наступного слайду.
Практична
робота 14. Прийоми маніпуляції масовою
свідомістю в Інтернеті.
Завдання
1. Створити презентацію за таким сценарієм.
Сценарій
презентації «Прийоми маніпуляції масовою
свідомістю в Інтернеті»
Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт):
Як маніпулюють масовою свідомістю в Інтернеті? Встановіть
пароль на файл та збережіть. Підзаголовок(розмір:
32) пт): П.І.Б учня(-иці), котрий створює презентацію, клас, час та дата
створення. Ілюстрації:
зразки веб-сайтів масмедіа, що маніпулюють
інформацією. Анімація для переходу
на 2 слайд.
Слайд 2. Заголовок: Як діє
прийом маніпуляції «переповнений вагон»? Текст(розмір: 22 пт): Прийом «переповнений вагон»
передбачає підбір одноманітних суджень, фраз, висловлювань тощо, які змушують
об’єкти інформаційного впливу вважати, що так цю інформацію сприймає більшість
населення. Дана технологія спрямована на
вплив на почуття суспільної відповідальності та бажання відповідати більшості,
була застосована під час анексії Криму, коли російські ЗМІ змушували сприйняти
як належне інформацію, що все без винятку населення півострова незадоволене
теперішньою українською «бандерівською» владою та бажає приєднання до Російської
Федерації. Так, наприклад, Росія наразі спростила порядок отримання
громадянства для українців, спираючись при цьому на те, що з 2014 по 2016 роки
російський паспорт отримали близько 192 тис. українців і кількість бажаючих
постійно зростає. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 3. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «ефект громадського несхвалення»?
Текст(розмір: 22 пт): Прийом
«ефект громадського несхвалення» спирається на створенні ілюзії негативного
ставлення всього громадянського суспільства до певних подій, осіб або явищ та
покликане викликати невдоволення серед широких мас населення. Ціль даної
технології створити негативний образ предмету або особи, яка зазвичай
здійснюється за допомогою підбору окремих висловів з боку об’єктів груп
інформаційного впливу, проведення різноманітних соціологічних опитувань з метою
виокремлення представників, що не схвалюють дані дії та особу. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 4. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «зворотний ефект»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія «зворотного ефекту»
(дезінформування «від зворотного») полягає у поданні настільки великої
кількості негативних, або ж навпаки позитивних, фактів стосовно певної події,
особи чи явища, що це викликає прямо протилежний ефект, викликаючи при цьому
співчуття замість відрази. При цьому правдива інформація подається таким чином, що
сприймається об’єктом впливу як неправдива. Внаслідок подібного людина фактично
розуміє, що інформація відносно певних дій чи осіб є правдивою (або навпаки,
неправдивою), проте не здатна адекватно її сприймати. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 5. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «правда наполовину»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія
«правда наполовину» («сірого» дезінформування) покликана подавати об’єктам
впливу
лише частину достовірної інформації, поєднуючи її з
неправдивою та передбачаючи «домислювання» іншої частини за допомогою
сформованих у свідомості людей уявлень. Ефект «правди наполовину» був
застосований, зокрема, під час висвітлення трагічного випадку в Одесі у травні
2014 році.
Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 6. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «захоплення медіапростору»?
Текст(розмір: 22 пт):
Технологія «захоплення медіапростору» полягає у
перешкоджанні функціонуванню інших ЗМІК,
окрім вигідних опоненту, внаслідок чого відбувається
блокування діяльності інших організацій у
інформаційному полі. Така технологія була популярна на
території Криму під час його анексії, коли
населення півострова масово примушували перейти на
російськомовні ЗМІ, перекриваючи при цьому доступ для українських телеканалів. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 7. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «захоплення медіапростору»?
Текст(розмір: 22 пт):
Технологія «захоплення медіапростору» полягає у
перешкоджанні функціонуванню інших ЗМІК,
окрім вигідних опоненту, внаслідок чого відбувається
блокування діяльності інших організацій у
інформаційному полі. Така технологія була популярна на
території Криму під час його анексії, коли
населення півострова масово примушували перейти на
російськомовні ЗМІ, перекриваючи при цьому доступ для українських телеканалів. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 8. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «висміювання»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія «висміювання»
(тролінгу) полягає у негативному висвітленні як конкретної особи, так і групи
людей, їх ідей та поглядів, політичних програм, осміювання їх позицій перед
широкою аудиторією. Так, досить популярними серед проросійських журналістів
свого часу були вислови «майданутые», «майдауны». А проросійськи налаштована,
відома українська діячка Тетяна Монтян з метою тролінгу учасників Майдану
запустила ще й таке словечко як «кастрюлеголовые». Як технологія інформаційного впливу на
суспільну свідомість часто застосовуються різноманітні провокації. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 9. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «поширення чуток»? Текст(розмір: 22 пт): Важливим
й практично безвідмовним засобом впливу на масову свідомість є поширення чуток,
пліток, пересудів тощо. Особливо ефективною дана технологія є в період
загострення соціальних протиріч в державі, що впливають на
соціально–психологічний характер чуток. Поширення чуток набуває
пропагандистського характеру в умовах дефіциту інформації. Істотною перевагою
даної технології є швидкість поширення інформації, яку опоненти не встигають
спростовувати новішою інформацією. Зазвичай, подібні чутки та міфи «вмонтовуються»
у чисельні політ–ток–шоу. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 10. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «стверджувальні
заяви»? Текст(розмір: 22 пт): Порівняно
ефективною є технологія поширення у ЗМІ «стверджувальних заяв», які видаються
за
самоочевидні факти, що не вимагають жодних доказів. Причому
такі факти можуть бути як достовірними, так і невірними. Наприклад. впродовж
2014–2015 років у російських ЗМІ популярним було твердження про те, що Україна
нездатна пережити зиму без забезпечення російським газом і заклик до перегляду газових
контрактів між країнами. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 11. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «порушення
звязків»? Текст(розмір: 22 пт): Контрпропагандистська технологія
«порушення часових та логічних зв’язків між подіями» використовується для
зниження ефекту «дії» супротивника, а також створення ілюзії розвитку певних подій
або ж можливих тенденцій. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до 11 слайду.
Слайд 12. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «пряме
спростування»? Текст(розмір: 22 пт): Контрпропагандистська
технологія «прямого спростування» полягає у тотальному спростуванні усіх
елементів пропаганди ворожої сторони як неможливих «у
принципі».Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 13. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «формування
оточення»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія
«формування оточення» спрямована на створення спеціального інформаційного
оточення
навколо певної події, явища, особи з метою зменшення або
збільшення рівня довіри до нього. Наприклад, правдивий факт в оточенні
неправдивої інформації знижує рівень довіри до нього. При використанні даного методу
інформаційне середовище (так звані інформаційні закладки) формується
заздалегідь з метою підготувати аудиторію до майбутньої інформаційної атаки.
Для цього на різноманітних другорядних інформаційних ресурсах розміщується
неправдива інформація, готується два удари з протилежних сторін, які в
подальшому замикаються на одній і тій самій проблемі. При цьому об’єкт вже
знаходиться у сформованому інформаційному оточенні, з якого неможливо швидко
вибратись. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 14. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «зменшення значущості теми»?
Текст(розмір: 22 пт):
Технологія «зменшення значущості теми» полягає у
відволіканні уваги людини від проблеми завдяки
перенесенню акценту на подію або явище, що несе у собі менш
негативне забарвлення. Дана технологія покликана переключити увагу об’єкта
впливу з реально важливих на менш значимі події за допомогою використання помітних
заголовків. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 15. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «комунікативного шуму»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія
використання комунікативного шуму та інформаційного сміття спрямована на поширення великої кількості порожньої
інформації з метою приховування реально важливої. Так, за неможливості
приховати інформацію, ЗМІ забивають ефір звичайним комунікативним шумом або інформаційним
сміттям – розважальними телешоу, спамом, другорядними новинами, неактуальними питаннями,
рекламними пропозиціями та ін. у найбільш актуальний час. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 16. Заголовок: Як
діє прийом маніпуляції «заміни джерела»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія
заміни джерела повідомлення або обхід с флангу передбачає заміну джерела
інформації для зменшення або збільшення довіри до повідомлення. Наприклад,
для дискредитування особи або події інформація може подаватися у джерелі, що не
викликає довіри у суспільства. Водночас, для уникнення припущень у
заангажованості повідомлення інформація подається у «незалежних» джерелах
інформації. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 17. Заголовок: Як діє
прийом маніпуляції «фейкових новин»? Текст(розмір: 22 пт): Технологія створення «фейкових»
новин та фабрикація інформації базується, як і принцип поширення чуток, на розповсюдженні
неправдивої інформації стосовно певних подій, осіб чи явищ з метою введення в
оману та маніпуляції свідомістю цільової групи. Яскравим прикладом
інформаційного впливу Росії на соціум з боку є висвітлення інформації щодо падіння
малайзійського пасажирського літака Boeing 777 над територією Донецької
області у липні 2014 року. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Слайд 18. Заголовок: Як протидіяти маніпуляції? Текст(розмір: 22 пт): Належаною увагою в процесі
налагодження української медіа–освіти мають користуватися такі контрманіпулятивні
стратегії як збiр
інформації з рiзноманiтних джерел для бiльш повного розуміння певних подiй або явищ суспiльного життя; протидiї шкiдливій, негативній, спотвореній
інформації; дезінформації як складовій ворожих операцій, спрямованій на дестабiлiзацiю української соціально-політичної
системи зсередини та її негативне сприйняття інших представниками інших країн. Ілюстрації: схема прийомів
маніпуляції в масмедіа. Анімація для
переходу до наступного слайду.
Додаток.
- Будь-яка інформаційна війна закінчується.
- Кожен народ складається з різних людей. Не всі беруть участь у інформаційній війні - не варто ображати всіх підряд. Наслідки образ запам'ятовуються навіть тоді, коли видалили текст із мережі.
- Політики суперники завжди домовляться через посередників, а той, хто стає на сторону одного політика залишишся з тими образами і помиями, якими обливав «своїх ідеологічних супротивників». Ідеологія політиків не варта уваги, якщо вона зневажає чесноти та доброту людини.
- Під час війни брешуть про ВСЕ і про всіх. Чи не поширювати інформацію, в істинності якої не впевнений на 101% (або не можеш перевірити). Якщо хочеш щось написати, пиши тільки про те, що бачив своїми очима. Це чесно. Решта - участь у брехні.
- Хочеш висловити своє ставлення до політики - вислови, при цьому не обов'язково когось ображати.
- Не подобається думка іншої людини, але дуже хочеться висловитися - Висловися про цю думку, а не про цю людину, адже найчастіше ти з ним особисто не знайомий.
- Ненавидіти незнайомих тобі людей - це патологія.
- Взаємовідносини між людьми дуже складні навіть на рівні сім'ї або трудового колективу. Між державами все ще складніше. Все просто і зрозуміло тільки дурням. Не квапся робити висновки - не будь дурнем.
- Завжди залишайся Людиною і пам'ятай пункт 1.
Список використаних джерел
1. Боти спекулюють на єврономерах і реформах –
представник Мінінформполітики [Електронний ресурс] // Радіо «Свобода». – 2017.
– Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28723646.html
2. Бугоркова О. Катастрофа MH17: как менялись версии российских
СМИ[Електронний ресурс] / Ольга Бугоркова// BBC. – Режим доступу:http://www.bbc.com/russian/features–37496581
3. Власенко Р.В. Уразливість інформаційного простору ЄС щодо
впливу російської пропаганди [Електронний ресурс] /
Р. В. Власенко. – 2017. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ros_propaganda–723d5.pdf
4. Войтович Н.О. Сучасна інформаційна війна: Росія проти України
/ Н. О. Войтович, Р. К. Кравець // Обрії друкарства. – 2014. – №1 (3). –
С.69–78.
5. Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и Проблемы
исследования / Б. Грушин. – М.: Политиздат, 1987. – С.368–420.
6. Єреміца В. Інформаційна війна Кремля від початку окупації
Криму. Рекомендації для протидії [Електронний ресурс] /В. Єреміца // Радіо
«Свобода». – 2017. – Режим доступу:
https:// www.radiosvoboda.org/a/28394020.html
7. Історія інформаційно–психологічного протиборства:
підруч. / Я. М. Жарков, Л. Ф. Компанцева, В. В. Остроухов, В. М. Петрик, М. М.
Присяжнюк, Є. Д. Скулиш; за заг. ред. д.ю.н., проф., засл. юриста України Є. Д.
Скулиша. – К.: Наук.–вид. відділ НА СБ України, 2012. – 212 с.
8. Кремлёвские зазеркальные войны (10.04.2015)
[Електронний ресурс].– Режим доступу:
https://www.theguardian.com/global/2015/apr/10/kremlin–hall–of–mirrors–peter–pomerantsevlong–
read–russian–translation
9. Ліпкан В. Інформаційна безпека України в умовах
євроінтеграції [Електронний ресурс] / В. Ліпкан, Ю. Максименко, В. Желіховський. – Режим доступу:
http://mobile.pidruchniki.
com/15800119/politologiya/ponyattya_zmist_zagroz_informatsiyniy_bezpetsi
10. Магда Є. Виклики гібридної війни: інформаційний вимір
/Євген Магда // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України.
– 2014. – №5. – С.138–142.
11. Ожеван М.А.Медіа–тероризм: тепер і в Україні? [Електронний
ресурс] / М. Ожеван // Телекритика. – 2002–05–21. –Режим доступу:
http://www.telekritika.ua/lyudi/2002–05–21/444.
12. Ожеван М.А. Політика та мас–медіа [Текст] / М. Ожеван
//Підприємство в Україні. – 2001. – №8. – С.29.
13. Ожеван М.А. Медіатизація та медіакратія: масові
комунікації у системі міжнародної та національної політичної безпеки [Текст] / М.
А. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2007. – №2. – С.198–203.
14. Ожеван М.А. Основні напрями зовнішніх
інформаційно–маніпулятивних впливів на суспільні трансформації в Україні: засоби
протидії [Текст] / М. А. Ожеван // Стратегічні пріоритети.
– 2011. – №3. – С.118–126.
15. Ожеван М.А. Глобальна війна стратегічних наративів: виклики
та ризики для України [Текст] / М. А. Ожеван // Стратегічні пріоритети. – 2016.
– №4. – С.30–40.
16. Панарин И. Н. СМИ, пропаганда и информационные войны /
Игорь Николаевич Панарин. – М.: Поколение, 2012. – 411 с.
17. Петрик В. Сучасні технології маніпулювання
свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: навч.
посіб. / В. Петрик, В. Остроухов, та ін. – Київ, 2006. – 196 с.
18. Пишут специальные люди: Залищук раскрыла масштабы путинской
пропаганды в Европе (14.10.2016) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.obozrevatel.com/abroad/28374–
zalischuk–raskryila–masshtabyi–propagandistkoj–setikremlya–v–evrope.htm
19. Попова Т. Війна і пропаганда. Як працюють війська інформаційних
операцій Росії? [Електроннийресурс] / Тетяна Попова // Радіо «Свобода». – 2017.
– Режим доступу: https://www.
radiosvoboda.org/a/28351969.html
20. Попова Т. Захист національного інформаційного
простору. Досвід США для України [Електронний ресурс] / Тетяна Попова // Радіо
«Свобода». – 2017. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.
org/a/28830390.html
21. Почепцов Г.Г. Информационные войны: новый инструмент политики
/ Георгий Почепцов. – М.: Алгоритм, 2015. – 256 с.
22. Путин: RT ломает монополию англосаксонских СМИ (11.06.2013)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vz.ru/news/2013/6/11/636789.html
23. Сенченко О. Інформаційні війни як фактор трансформації
соціальних систем / О. Сенченко // Вісник Книжкової палати. – 2015. – №9. –
С.40–46.
Немає коментарів:
Дописати коментар