Означення. Інформацíйна систéма (англ. Information system) - це сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Означення(За ДСТУ 2392-94). Інформаційна система - це комунікаційна система, що забезпечує збирання, пошук, оброблення та пересилання інформації.
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» визначає інформаційну (автоматизовану) систему як організаційно-технічну систему, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
В українському законодавстві встановлені наступні визначення терміну:
1. Інформаційна система - це автоматизована система, комп'ютерна мережа або система зв'язку.
2. Інформаційна система - це організаційно-технічна система обробки інформації за допомогою технічних і програмних засобів.
3. Інформаційна система - це система, призначена для одержання, обробки, зберігання, відображення та/або реєстрації даних про технічний стан конструкцій, систем, елементів, їх властивості та/або функціонування.
Інформаційні системи здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією, а саме передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.
Самостійна
аналітична робота з інформацією.
Проаналізуйте
такі види систем та вкажіть суттєву різницю між ними.
Автоматизовані системи
Автоматизовані системи
Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є опрацювання інформації, потрібної для ефективного управління всіма ресурсами організації, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.
Інформаційна система може існувати і без застосування комп'ютерної техніки - це питання економічної доцільності.
В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:
1. задачі оцінки ситуацій: організаційної, штатної, процедурної, режимної, прогнозованої, перехідної, недопустимої, позаштатної, випадкової, форс-мажорної, оптимальної, ускладненої, критичної, надзвичайної, ризикованої; аварійної, конфліктної, катастрофічної, ситуаційно-невизначеної, непередбачуваної, хаотичної (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);
2. задачі перетворення та опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання, задачі аналізу, задачі передбачення, задачі доцільності,задачі розробки, задачі оцінювання своєчасності, задачі управління, задачі можливостей, задачі часового ресурсу, задача зміни стратегії, задачі класифікації, задачі ієрархії);
3. задачі прийняття рішень (в тому числі узгодження багатьох факторів впливу на істот, що приймають рішення та оптимізаційного вибору).
Приклади інформаційних систем:
Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.
Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час - епоху інформаційної революції - розробляється і впроваджується велика кількість найрізноманітніших АІС-ів з дуже широким спектром використання: а)відкриті офіси; б)електронний документообіг в закладі; тощо.
різних типів і видів інформаційних систем(ІС)
Структурні властивості субпідрядності, взаємозалежності і визначеності неоднакові для технічних, організаційних та організаційно-технічних систем. Однак для них є і спільне у зазначених властивостях. Зупинимося тільки на загальних функціональних і конструктивно-технологічних властивостях різних типів і видів систем
Самоспостережність ІС - це властивість, що виражається у можливості автоматично визначати стан системи в минулому або в поточний момент часу за результатами спостережень за певними параметрами і характеристиками інформаційної системи.
Самокерованість ІС - це властивість, що виражає автономну здатність системи загалом, а також її функціональних елементів, адекватно реагувати на впливи зовнішнього середовища.
Самочутливість ІС - це властивість, що характеризує ступінь автономного реагування системи на зміну факторів впливу і власних параметрів.
Самостійкість ІС - це властивість, що визначає здатність системи у заданих межах автономно зберігати якісні характеристики своєї поведінки у разі впливу неконтрольованих факторів впиливу.
Самокоординованість ІС - це властивість, яка характеризує автономну здатність функціональних елементів одного ієрархічного рівня погоджувати дії з функціональними елементами інших рівнів на основі досягнення єдиних цілей складної системи загалом.
Самоадаптивність ІС - це властивість, що визначає здатність системи змінювати структуру і параметри функціональних елементів для пристосування до мінливих зовнішніх умов.
Складність ІС - це властивість, яка характеризує ступінь насиченості певного процесу або системи функціональними елементами, а також кількість і різноманітність зв’язків між ними. Можна виділити такі види складності:
1)структурна складність - це те, що визначає рівень складності структурних взаємозв'язків між функціональними елементами у складній ієрархічній системі;
2)функціональна складність - це те, що визначає рівень складності функцій, реалізованих системою загалом та її функціональними елементами;
3) технологічна складність - це те, що визначає складність технологій, покладених в основу функціонування системи, і технологій керування процесами функціонування;
4)конструктивна складність - це те, що визначає складність створення і реалізації системи і її функціональних елементів;
5)інформаційна складність - це те, що характеризує обсяги та складність інформаційних потоків, різноманітність і способи перетворення інформації у складних ієрархічних системах.
Ефективність ІС - це властивість, що характеризує результативність досягнення системою цілей певного процесу або системи. Можна виділити такі види ефективності:
1)технологічна ефективність - це те, що характеризує результативність досягнення технологічних ефектів і цілей;
2)техніко-економічна ефективність - це те, що характеризує ступінь сумірності досягнутого результату з витратами, наприклад, відношення технологічної ефективності до витрат ресурсів на її досягнення.
Надійність ІС - це властивість, що визначає здатність системи на заданому інтервалі часу функціонувати без відмов зі збереженням усіх її якісних характеристик і режимів.
Живучість ІС - це властивість, що визначає здатність системи зберігати певний рівень працездатності з появою відмов окремих її функціональних елементів.
Далі розглянемо загальні конструктивно-технологічні властивості цього класу систем.
Матеріаломісткість ІС - це властивість, що характеризує рівні витрат матеріалів різних видів на реалізацію конструктивних елементів системи.
Металомісткість ІС - це властивість, що характеризує рівень витрат різних металів, зокрема дорогоцінних, на реалізацію всіх функціональних елементів і конструкцій системи. Ця властивість є додатковою щодо попередньої і виділяє метали із загального рівня витрат матеріалів на конструктивні елементи системи.
Енергоємність ІС - це властивість, що характеризує рівень витрат різних видів енергії або енергетичних ресурсів на забезпечення функціонування системи.
Капіталомісткість ІС - це властивість, що характеризує рівень загальних фінансових витрат на розробку, виробництво та експлуатацію системи.
Трудомісткість ІС - це властивість, що характеризує рівень трудових витрат на розробку, виробництво та експлуатацію системи.
Самостійна дослідницька робота з інформацією.
Самостійна
пошукова аналітична робота
Що
слід розуміти, на вашу думку, під інформованістю
особи,
що приймає рішення?
На
вашу думку, якими якісними
властивостями інформації доцільно оцінювати рівень інформованої особи, що
приймає рішення?
На
вашу думку, як би ви визначили особливості
вимірювання якісного
показника
повноти інформованої особи, що приймає рішення?
Що,
на вашу думку, слід розуміти під мінімально
доцільним обсягом
інформації для повного
розв’язування проблеми чи задачі?
На
вашу думку, які особливості у міри якісного показника своєчасної інформованої особи,
що приймає рішення?
На
вашу думку, у чому полягає суть
часового ресурсу формування рішення і часового ресурсу для повної реалізації
ідеї?
На
вашу думку, з якою метою множини позаштатних ситуацій в смартфоні класифікують
на підмножини, у кожній із яких
виконується тільки одна з умов своєчасної інформованої?
На
вашу думку, які особливості міри якісного показника достовірної інформованої особи,
що приймає рішення?
На
вашу думку, які особливості класифікації множини форс-мажорних ситуацій в вашому смартфоні за показниками повноти і достовірної вашої
поінформованості?
На
вашу думку, які властивості та особливості якісних показників інформації
потрібно враховувати під час формування
системного інформування вас: 1)про ваш
стан здоров’я, 2) про ціни на ринку технологічних товарів?
На
вашу думку, як визначають кількісні характеристики інформації?
На
вашу думку, що є мірою можливості
самостійного аналізу вами
множини надзвичайних ситуацій?
Самостійна дослідницька робота з інформацією.
Завдання
1. Проаналізуйте такі види інформаційних систем та вкажіть суттєву різницю між
ними. Подумайте, які властивості спільні у цих систем.
Немає коментарів:
Дописати коментар