Якісні властивості ін-форма-ції

Якісні властивості інформації під час комунікаційних процесів

Класифікація властивостей інформації за парадигмами

Якісні властивості  інформації

	Теоретична парадигма інформації	Технологічна парадигма інформації	Культурна парадигма інформації	Суспільна парадигма інформації	Інноваційна парадигма інформації
Загальні властивості змісту інформації	достовірність	форматованість	інтуїтивна	відкритість	цільовість
	повнота	формальність	досвідна	секретність	ймовірність
	структурованість	аналітичність	історична	ємність	модельність
	ефективність	технічність	імітаційність	конфліктність	перехресність
	логічність	економічність	місткість	ситуаційність	методологічність
	абстрактність	передбаченість	визначеність	ієрархічність	проблемність
	системність	схематичність	класичність	ступеневість	ризикованість
	концептуальність	інтервальність	композиційність	рівневість	компромісність
	складність	гарантованість	заангажованість	актуальність	прогнозованість
	раціональність	реалізованість	збережувальність	стратегічність	інтерактивність
	зведеність	функціональність	розпізнаванність	узгодженість	доповнюваність
	ресурсність	керованість	надлишковість	публічність	предметність
	глобальність	факторність	масштабність	надзвичайність	критичність
	надійність	Форс-мажорність	адаптивність	чутливість	адаптивність

Синоніми до слова «інформація»: коди, сигнали, ієрогліфи, дані, знання, досвід, числа, символи, словники, довідники, схеми,  зображення, мелодії, смаки, плани, ...

Антоніми до  слова «Інформація» : шум, крик, хаос,  ...

Властивості інформації в комунікаціях:

  Основні властивості:

·        |L| - Контактність;

·        |M| - Насиченість;

·        |P| - Достовірність;

·        |L| - Актуальність.

  Другорядні властивості інформації:

·        |J| - Орієнтованість;

·        |H| -Ефективність;

·        |W| -Заангажованість;

·        |V| -Секретність.

o   ...........і т. д. ............

Запитання. Чому необхідно мати якісні критерії   інформації?

Відповідь: Слід зазначити, що за допомогою класичних підходів визначення кількості інформації розв’язують задачі з позиції аналізу загальних властивостей об’єкта і не враховують позиції істот, що приймають рішення стосовно досліджуваного об’єкта, ідеї, ситуації. Однак позиції різних істот, що приймають рішення,  можуть принципово різнитися. Наприклад, один із них аналізуватиме множину ситуацій ризиків  виходячи з крайньої обережності, а інший - буде прихильником раціонального ризику.  Тому виникла потреба визначення кількості та якості інформації не тільки для опису наявних властивостей і особливостей досліджуваного об’єкта, а й з погляду  формування і досягнення цілей істоти, що приймає рішення, на основі її бачення як необхідних властивостей особливостей досліджуваного об’єкта, так і шляхів та засобів реалізації його амбітних ідей.

Запитання. Чому істота, що приймає рішення, повинна завчасно отримувати незаперечні підстави для свого  рішення?

Відповідь: Для цього  істота, що приймає рішення, повинна мати певний рівень інформованості про об’єкт. За такого підходу до інформаційного аналізу насамперед виникають запитання:

·        що слід розуміти під інформованістю істоти, що приймає рішення?

·        якими показниками доцільно оцінювати рівень інформованості істоти, що приймає рішення?

·        як кількісно оцінювати ступінь інформованості істоти, що приймає рішення про деякі можливі ситуації зокрема інформованість про фактори ризику та їх наслідки?

За аналогією з визначенням кількості інформації введемо такі поняття.

Рівень інформованості істоти, що приймає рішення - це показник рівня знань про предмет аналізу або досліджень. Кількісно рівень інформованості істоти, що приймає рішення, характеризуватимемо величиною зміни рівня невизначеності знань унаслідок одержання інформації.

Під інформованістю істоти , що приймає рішення, будемо розуміти зміну рівня невизначеності знань про ситуацію або предмет аналізу внаслідок одержання інформації. З одержанням інформації рівень невизначеності ситуації може знижуватися, якщо інформація точна, але може і зростати, якщо вона навмисно перекручена або недостовірна (тобто не підтверджена досвідом, розрахунками, документами чи іншим способом). Крім того, невизначеність ситуації можна оцінювати, виходячи з цілей системного аналізу, зокрема з погляду оцінки ступеня і рівня ризику. Для кожної певної ситуації її характеризують такі види невизначеності знань:

• ·        невизначеність, пов’язана з можливістю появи тієї чи іншої ситуації;
• ·        невизначеність, що характеризується якістю наявної і новоодержуваної інформації;
• невизначеність, пов’язана зі ступенем впливу тієї чи іншої ситуації на рівень ризику.

 Звідси випливає, що підвищення рівня інформованості істоти, що приймає рішення не завжди зумовлює розкриття невизначеності появи тієї чи іншої ситуації(критичної, надзвичайної, аварійної, катастрофічної), як це було прийнято під час формування співвідношення  про кількість інформації на основі її ентропії.

Тому доцільно визначити рівень інформованості істоти, що приймає рішення, з урахуванням усіх наведених факторів. Спочатку визначимо обернену величину - рівень неінформованості.

Запитання. Які  якісні атрибути в понятті «рівень неінформованості»?

Відповідь:  Сформулюємо якісні характеристики рівня неінформованості. Проте наше завдання в тому, що знайти адекватні міри цих якісних характеристик.

Слід звернути увагу на те, що оцінювання якості інформації найменш досліджене як в інформатиці, так і в інших наукових дисциплінах, тією чи іншою мірою пов’язаних з інформацією: теорії оптимального управління, теорії прийняття рішень тощо.

Сьогодні немає прийнятої системи показників оцінки якісних характеристик інформації. Тому недоцільно зупинятися на аналізі різних підходів до їхньої формалі­зації, оскільки вони незастосовні до розв’язання більшості практичних задач систем­ного аналізу.

Наведемо лише суттєві якісні властивості інформації, що принципово важливі для розв’язання задач системного аналізу, зокрема для оцінки ступеня і рівня ризику в штат­них, позаштатних і критичних ситуаціях. До таких властивостей належать:

1.     Невизначе­ність,

2.     Неточність,

3.     Неповнота,

4.     Нечіткість,

5.     Несвоєчасність,

6.     Недостовірність,

7.     Суперечливість.

Невизначеність - властивість, що відображає наявність декількох альтернативних описів ситуації.

Неточність - властивість, що свідчить про наявність певного інтервалу допусків або похибки вимірів чи розрахунків у кількісних параметрах і (або) якісних характе­ристиках опису ситуації.

Неповнота  - властивість, яка відображає наявність інформаційних прогалин в опи­сі ситуації (щось пропущене, описане недостатньо тощо).

Нечіткість - властивість, що характеризує розпливчастість опису ситуації, коли неможливо точно визначити наявність або відсутність критеріїв характеристичної властивості  опису ситуації чи її точну кількісну характеристику (наприклад, не можна точно кількісно описати такі поняття, як комфортна погода, сприятлива ситуація — їхній опис суб’єктивний, розпливчастий).

Несвоєчасність - властивість, що характеризує співвідношення в часі між момен­том настання якоїсь події і моментом одержання інформації про неї. Якщо ОПР не має достатньо часу для формування і прийняття рішення на підставі отриманої ін­формації, то вона несвоєчасна.

Недостовірність - властивість, що відображає наявність кількісних даних або якіс­них характеристик, що не відповідають реальному стану ситуації.

Суперечливість - властивість, яка свідчить про наявність кількісних або якісні характеристик, що мають значення або зміст, який суперечить іншим даним.

Проблема для самостійних  досліджень, роздумів, експериментів

Проаналізуйте основні функції(головні зв’язки, фундаментальні зміни, алгоритмічну роль інформації у суспільних перетвореннях), які закладені  в означенні  поняття «інформація»? Для  цього скористайтеся нижче поданими експериментальними визначеннями та вибіреть за власними критеріями ті означення, які відповідають вашому розумінню цієї субстанції. 

Прочитайте  та осмисліть  різні визначення фундаментального  поняття «інформація».  

Погляд на інформацію з точки зору буденно-інтуїтивні відношення до нематеріальної субстанції:

1.      Нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені користувачем як корисні. Іншими словами, інформація — це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

2.      Відомості або повідомлення про щось побутове;

3.      Роз'яснення, виклад;

4.      Оригінальність, новизна;

5.      Результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи евристичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович);

6.      Документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

7.      Відомості, передані усним, письмовим або іншим способом за допомогою умовних знаків, сигналів(Енциклопедичний словник, 1979  року).

8.      Сукупність знань про фактичні дані й залежності між ними. Є одним із видів ресурсів, які використувує людина або робот в своїй діяльності та побуті(Тлумачний словний з Інформатики, 1995 рік).

9.      Це позначення змісту, який ми черпаємо із зовнішнього світу у процесі нашого пристосування до нього і приведення у відповідність до нього нашого мислення(Норберт Вінер).

Погляд на інформацію з точки зору кібернетичного відношення до  нематеріальної субстанції:

10.  Відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема - тим самим (В. П. Камша).

11.  Розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії команди;

12.  Комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, Клод Шеннон);

13.  Позначення змісту, отриманого із зовнішнього світу у ході нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (Норберт Вінер);

14.  Імовірність вибору (Аківа та Ісаак Яглом);

Погляд на інформацію з точки зору фізико-філософського відношення до  нематеріальної субстанції:

15.  Міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (Віктор Михайлович Глушков);

16.  Заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, Леон Бріллюен);

17.  Передача різноманітності (Вільям Росс Ешбі);

18.  Міра складності структур (Абраам Моль);

19.  Відображена різноманітність (Аркадій Дмитрович Урсул);

20.  Властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

21.  Фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, Іван Йосипович Юзвішин);

22.  Універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

23.  Реальність, що формує матерію (Аксель Іванович Берг);

24.  Програма, алгоритм розвитку систем (Володимир Іванович Корогодін);

25.  Міра упорядкування систем (Леон Бріллюен);

26.  Ступінь свободи матеріальних об'єктів (Олексій Андрійович Борисенко).

Всі зазначені підходи до визначення інформації є різними гранями єдиного складного і багатопланового природного явища, яким є інформаційна реальність. З урахуванням сказаного, інформацію можна вважати природною реальністю, що несе в собі характерні ознаки предметів та явищ природи, які проявляються у просторі та часі (Леонід Григорович Мельник).

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення судження «інформація». Але практично всі погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій - атрибутивної та функціональної. Атрибутивна концепція інформації наголошує на тому, що інформація є атрибутом (невід'ємною властивістю) об'єктів. Функціонально-кібернетична концепція вважає, що головним у інформації є та функція, яку вона виконує. Особливо цікавою є функція, яку відіграє інформація, закладена, наприклад, у ДНК в розвитку біологічних організмів та інших систем, в яких можлива самоорганізація.

Самостійна  аналітична робота  з інформацією.

Проаналізуйте такі види систем та вкажіть суттєву різницю між ними.
Автоматизовані системи‎ 

Географічні інформаційні системи‎ 

Інформаційні технології в медицині‎ 

Корпоративні інформаційні системи‎

Обчислювальні системи‎ 

Онлайн-бібліотеки‎

Системи управління‎ 

Системи управління навчанням‎ 

Супутникові навігаційні системи‎